За даними Пенсійного фонду станом на 11 травня для виплати по 8 тисяч гривень фізичним особам-підприємцям та найманим працівникам у червоних зонах направлено 800 мільйонів гривень, повідомляє Дніпро Регіон.
Гроші отримав фактично кожен третій з тих, хто подав заявки, тобто 100 тисяч українців. Раніше Міністерство економіки повідомило, що заявки на компенсацію за карантин подали 320 тисяч українців. Головний експерт, керівник секретаріату Ради підприємців при Кабінеті міністрів Андрій Забловський прокоментував, чому не всі охочі отримали картинну допомогу.
Чому не всі охочі отримали виплати
Забловський розповів, що за інформацією Пенсійного фонду, станом на 11 травня було виділено майже 800 мільйонів гривень з 1,4 мільярда, які були забюджетовані під карантинні виплати на цей період. За його словами, якщо порівняти з причинами відмови, які були під час перших виплат минулого року, вони аналогічні.
“Звичайно, більш детальний аналіз можна провести після завершення, і я думаю, що Пенсійний фонд, Мінекономіки та Мінсоцполітики нададуть інформацію щодо кількості відмов і причини”, — сказав він.
Водночас Забловський зауважив, що з того, що вже видно зараз, це невідповідність критеріям.
“Наприклад, ваш основний квед не підпадає під карантинні обмеження. Відповідно ФОП чи найманий працівник, який працює в компанії, не може отримати виплату. Ще одна причина пов’язана з несплатою податків, зокрема ЄСВ за останній звітний квартал. Або якщо ФОП одночасно є найманим працівником або працює за сумісництвом, якщо зарплата у найманого працівника, який претендує на отримання виплати, перевищує середньомісячні 30 тисяч гривень за останній квартал”, — вважає експерт.
За його словами, це ті причини, які були актуальні й через які найбільше були надані відмови та минулого року, хоча були нарікання окремих підприємців щодо того, що, виходячи з такого негативного досвіду, багато хто почав перереєстровуватись, а Пенсійний фонд несвоєчасно вніс ці зміни, тому певні ФОПи й не отримали виплати.
Забловський стверджує, що у додатку “Дія” все досить чітко та просто: якщо ви маєте право на отримання допомоги, ви можете заповнити заявку. Якщо ви не маєте, то вам система одразу повідомить, що ви не маєте права на отримання допомоги. Щоправда, без пояснення причин.
“Я з багатьма спілкувався, і ті, хто отримав допомогу минулого року досить швидко, отримали її та цього року, якщо за всіма критеріями вони мали право на це”, — додав він.
Що робити, якщо заявка довго розглядається
Експерт повідомив, що якщо термін розгляду більше ніж 8-10 днів, то треба почекати ще кілька днів, оскільки система може бути перевантажена. Проте якщо заява не розглядається, то варто додатково уточнити, чому є затримка, наприклад, на гарячій лінії Мінсоцполітики. Тому що причину відмови можуть і не надати.
“Щодо того, чи вистачить грошей на виплати, то уряд налаштований на те, що якщо кількість охочих буде перевищувати забюджетовану суму, то буде виділено додаткові кошти, і всі, хто подався, зможуть отримати виплату. Питання в тому, що, можливо, не так швидко, як ті, хто подався раніше й отримав вже цю допомогу. Такий прецедент ми мали та минулого року”, — пригадав керівник секретаріату Ради підприємців.
Нині у Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти, які продовжують податкові пільги та надають інші преференції для тих суб’єктів господарювання та працівників, які потрапили в скрутне становище та зазнали карантинних обмежень.
“Є надія, що всі механізми, які зараз передбачаються, зможуть все-таки індивідуально підійти до розв’язання таких проблем”, — сподівається експерт.
Про комунікацію уряду та підприємців
Забловський розповів, що нині є Національна платформа малого і середнього бізнесу, яка представляє різні організації, підприємців із різних регіонів України й проводить захід, присвячений державній підтримці бізнесу в умовах COVID-19.
“Будуть розглядати конкретні кейси, карантинну допомогу, законопроєкти на підтримку, які є вади в комунікаціях тощо. При цьому залучені представники уряду, депутати Верховної ради. Тобто комунікація ведеться, але в ній не завжди отримується той ефект, на який очікують багато учасників”, — сказав він.
Експерт зауважив, що багато інтересів, які не завжди можна збалансувати з точки зору інтересів влади, бізнесу та суспільства. Тобто алгоритм напрацьований, але немає готових і простих рішень, щоб всім було добре, оскільки ситуація постійно змінюється.
Про допомогу на місцях
Забловський повідомив, що насправді наразі загальної картини та інформації поки немає, на відміну від загальнодержавної програми, де є актуальна інформація, статистика, яку оприлюднює Пенсійний фонд України, Мінсоцполітики тощо. У цьому випадку є лише окрема інформація від суб’єктів господарювання, які зверталися за допомогою до місцевої влади.
“Я думаю, що після завершення виплат за допомогою Асоціації міст України та інших організацій можна буде отримати інформацію щодо того, в якому розмірі надавали допомогу і як підійшли до цього. Для бізнесу важлива не тільки підтримка на центральному, а й на місцевому рівні”, — сказав Забловський.
Він додав, що у місцевих влад, громад є інструменти та можливості допомоги, наприклад, різні податкові преференції чи звільнення від сплати окремих податків, орендних платежів тощо.
Джерело – Суспільне. Новини
Раніше ми писали На Дніпропетровщині ветеран АТО створив мініферму: таких свиней село ще не бачило (ВІДЕО)
