Чому його називають пернатим скунсом
З перших днів життя пташенята здатні захищатися в моменти небезпеки, використовуючи смердючу рідину, щоб тримати потенційних ворогів і зловмисників подалі від гнізда. Вона нагадує запах гнилого м’яса і, як кажуть, її дуже важко вивести.
Для того, щоб налякати противника самка і молодняк клацають дзьобом, махають крилами і піднімають їхні кінчики — це також відлякує хижаків від нападу. Активні рухи пір’яним кінчиком відбуваються не лише з оборонною метою — їх можна спостерігати, як реакцію на вдале полювання чи смачну їжу, в моменти збудження. Крім здатності виділяти неприємний запах, одуденята можуть навіть цілитися послідом у хижака!
Трохи загнутий донизу дзьоб невипадковий – завдяки такій будові одуд легко знаходить їжу в грудках землі.
У польоті одуд викликає асоціації з великим метеликом — це пов’язано з його манерою пересування та барвистим оперенням, яке особливо вражає, коли він розправляє крила.
Птахи поширені в Африці, Європі та Азії. В Україні вони гніздяться та виводять пташенят, тоді як зимівля відбувається в західній Індії та центральній і східній Африці.
Одуди є хижими птахами, що живляться переважно дрібними тваринами, комахами та личинками. Дзьоб одуда є важливим інструментом, завдяки його довжині та легкому вигину, що допомагає птаху добувати їжу, викопувати личинок з-під землі та годувати пташенят. Крім того, дзьоб використовується як зброя для захисту території.
Одуди мають унікальний обряд залицяння, коли самець пропонує самці їстівний подарунок — комаху, щоб завоювати її прихильність. Одуд досягає статевої зрілості у віці одного року і є моногамним птахом. В Європі ці птахи прибувають до місць гніздування досить рано — в березні-квітні, коли ще лише починають з’являтися перші проталини. Після прильоту самці активно займають території для розмноження та голосно кричать, видаючи характерні глухі звуки «уп-уп-уп», підкликаючи самок. Особливістю мадагаскарського підвиду є голос, який нагадує муркотання.
Легенда про одуда
Згідно з легендою, що існувала, одуд колись був царем птахів, але захотів стати пташиним богом. Бог за це покарав Одуда, наділивши його чубом на голові і огидним запахом. На Кавказі розповідали інші легенди про появу чубчика. У них йшлося про те, що одного разу свекор застав свою невістку за розчісуванням волосся. Від сорому, що її побачили простоволосою, жінка попросила перетворити її на птаха, а гребінь так і залишився увіткненим в її волосся.
За давньою народною традицією, люди оберігали одуда. Він дуже корисний, тому що знищує багато шкідливих комах, до того ж цей чудовий декоративний і своєрідний співочий птах є прикрасою природних ландшафтів.
