Кіровський районний суд у місті Дніпро стягує з держави України 3 мільйони гривень компенсації моральної шкоди, завданої органами правопорядку.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на рішення від 25 березня.
У 2015 році житель міста Синельникове Дніпропетровської області був звинувачений у вбивстві матері і бабусі. Трупи знайшли в будинку, де проживала бабуся. Господиня була задушена, а її дочка померла від семи ударів ножем. На городі знайшли кухонний ніж, обмотаний мотузкою. Поруч із будинком також підібрали розрізану пластикову пляшку, в якій бабуся начебто зберігала 11,5 тисячі гривень.
Під час слідчого експерименту чоловік дав зізнавальні показання і пояснив, як душив бабусю, а потім напав на маму. Але в судовому засіданні вину не визнав і говорив, що того вечора був удома і нікого не вбивав, але на нього тисла поліція.
У 2016 році Синельниківський міськрайонний суд за подвійне вбивство засудив чоловіка на довічне увʼязнення. Проте апеляційний суд вирок скасував. Кіровський районний суд міста Дніпра у 2022-му обвинуваченого виправдав.
Прямих очевидців злочину немає. У суді свідки здебільшого розповідали про те, як знайшли тіла загиблих, або характеризували обвинуваченого. Зокрема, що бабуся жалілась на внука, що той приходив пʼяний і вони сварилися. Сусідка пригадувала, що мати також скаржилась на сина, що він не працює і пиячить, що вдома вона гроші не тримає, бо син усе пропʼє.
Знайшовся один свідок, який стверджував, що бачив, як саме обвинувачений о 19 годині виходив із будинку бабусі.
Але знайома обвинуваченого повідомила, що о 19 годині він дзвонив їй зі стаціонарного телефону і запитував, чи можна прийти до неї, але вона відмовила. При цьому квартира обвинуваченого розташована далеко від будинку бабусі.
Суд врахував надану стороною захисту інформацію, що свідку, який бачив обвинуваченого біля будинку бабусі, у січні 2015 року повідомили про підозру. Фактично цей свідок був він залежний від працівників поліції.
Результати ДНК нічого не дали. На куртці чоловіка була кров людини, яка могла походити як від нього, так і від його вбитої матері, оскільки в них однакова група крові.
Відбитки пальців у будинку бабусі не могли слугувати доказом, оскільки обвинувачений є внуком і неодноразово відвідував убиту. На мотузці і ножі слідів крові не було і взагалі будь-якого ДНК.
Протокол слідчого експерименту фактично був єдиним доказом вини. Але пояснення обвинуваченого, які, за його словами, дані під тиском, не узгоджувалися з іншими доказами і суперечили висновку експерта в частині механізму та кількості завданих ножових ударів. У 2019 році експерти також дали висновок, що з огляду характер тілесних ушкоджень душитель мав стояти праворуч від жертви. Це суперечило поясненням обвинувачного на слідчому експерименті, що він стояв із лівого боку від бабусі.
Виправданий чоловік подав позов до держави і оцінив заподіяну йому моральну шкоду в 10 мільйонів гривень.
Строк перебування його під слідством і судом — майже 8 років. Мінімальний розмір компенсації склав би 677 тисяч гривень.
Але суд вважає, що з огляду на обставини справи компенсація має бути більша.
Враховується, що позивач близько 2 років провів у слідчому ізоляторі і пережив додаткові душевні страждання через засудження до довічного позбавлення волі та загрозу провести решту свого життя за ґратами.
У підсумку суд першої інстанції вирішив стягнути 3 мільйони гривень. Рішення ще може бути оскаржене в апеляції.
