23 січня православні вшановують пам’ять Святителя Григорія Ніського, одного з Отців Церкви, молодшого брата Василя Великого і преподобної Макріни. У народній традиції свято називалося днем Григорія Літовказівника, і з ним було пов’язано чимало особливих прикмет та заборон.
Історія
Григорій жив у IV столітті. Він народився в Каппадокії у благочистій сім’ї, тому з дитинства був вихований у вірі. У молодості він був учителем, після смерті дружини пішов у монастир, а пізніше став єпископом Ніським. Незважаючи на гоніння та поневіряння, він завжди був вірний своїм переконанням, і до смерті ніс Слово Боже людям.
Народні традиції
- День Святого Григорія Ніського в народі не дарма назвали Літоуказателем. По погоді у цей день судили про те, яким буде майбутнє літо.
- За старих часів існувала цікава традиція – задобрювати Стогова (він же – Скірдич). Так називали духа, який нібито живе у стогах сіна.
- Щоб сіно не згризли миші, і воно не загнило, селяни виходили в поля до прихованих скирт. Було прийнято вклонитися кожному стогу і залишити поряд з одним із них коровай для Скірдича.
Прикмети
- Який Григорій, таким і буде літо.
- Ясний день – до сухого та спекотного літа.
- Іней вранці – до літньої прохолоди та дощів.
- Південний вітер – до найчастіших сильних гроз у червні.
Що не можна робити
- Жалітися на життя, а то стане ще гірше.
- Вихвалятися, інакше зі словами полетить і все добре.
- Стригтися, щоб разом із волоссям не обрізати своє щастя.
- Викидати крихти хліба, оскільки з ними можна викинути здоров’я.
