Сьогодні, 12 травня, в Україні своє професійне свято відзначають медичні сестри і брати. День і ніч «на ногах». Без спочинку – в операційній та біля ліжка пацієнта. Під обстрілами – на передовій, поруч з військовими. Щодня вони бачать хвороби, розпач, зневіру. Але попри все залишаються справжніми янголами-охоронцями для пацієнтів, допомагаючи їм здолати недуги. Про представницю цієї святої професії на своїй сторінці у Фейсбук розповів головний лікар ДОКЛ ім. Мечникова Сергій Риженко, пише «Дніпро Регіон».
«Ти моє серце та мої руки… Так каже поранений Юрій.
Коли навколо нерви і метушня, вона для нього знаходить найніжніші слова.
Годує з ложечки, перебинтовує важкі рани, своєю присутністю вгамовуючи його біль.
Вікторія Чеботок 22 роки працювала медсестрою у Маріуполі.
Під обстріли гармат змогли з нареченим виїхати до Дніпра. Прийшла на роботу до лікарні Мечникова. Батьки і бабуся не встигли, залишилися в Маріуполі.
Вона працює медсестрою в найважчій реанімації Мечникова № 1, де рятують тисячі життів.
Чекає ПЕРЕМОГИ, щоб побачити і обійняти своїх батьків.
А зараз головне – перестелити, зробити перев’язки, маніпуляції, нагодувати та вислухати героя…», – написав він.
