У Дніпрі помер відомий вчений, якого знали далеко за межами міста та України, повідомляє Дніпро Регіон.
На 76-му році життя припинило битися серце видатного науковця, талановитого педагога, чия натхненна і творча праця протягом багатьох років була присвячена становленню й розвитку вітчизняної науки та процвітанню університету – Пілова Петра Івановича.
Він був одним із провідних фахівців у галузі збагачення корисних копалин в Україні, засновником і керівником наукової школи, пов’язаної з проблемами сепарації та водоспоживання при збагаченні руд.
Петро Іванович працював в Дніпровській політехніці з 1971 р. Гірничий інженер-технолог, доктор технічних наук, Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки. Протягом 1968-1971 р. навчався в Дніпропетровському гірничому інституті й отримав кваліфікацію iнженера-технолога. Був прийнятий до навчально-дослідницького сектору ДГІ на посаду iнженера, де брав участь у розробці технології сухого самоподрiбнення і збагачення залізних руд. У 1976 р. захистив кандидатську дисертацію й отримав ступінь кандидата технічних наук. З 1977 р – старший науковий співробітник науково-дослідної галузевої лабораторії № 12 ДГІ.З 1978 р. – асистент, а з 1981 р. – старший викладач кафедри збагачення корисних копалин. У 1982 р. – на посаді доцента цієї ж кафедри. У 1984 р. присуджене наукове звання доцента кафедри збагачення корисних копалин. У 1984 р. перебував на мовному стажуванні у Франції.Протягом 1984-1988 рр. здійснював навчально-методичну роботу в Конакрійському університеті (Республіка Гвінея). У 1993 р. захистив дисертацію на тему: «Наукові основи сепарації та водоспоживання при збагаченнi руд», за що йому присуджено ступінь доктора технічних наук. З 1995 р. – професор.Наукова діяльність Петра Івановича була присвячена вирішенню проблем скорочення водоспоживання і водооберту при збагаченні магнетитових кварцитів з підвищенням якості концентрата. Розробляв екологічно безпечні технології переробки вторинних ресурсів твердого палива та комп’ютерні технології у виробництві зі збагачення руд чорних металів і вугілля. Вивчав проблеми переробки золотовмісних руд.Протягом 1993-2016 рр. – завідувач кафедри збагачення корисних копалин. У 1994-1996 рр. – проректор з міжнародних зв’язкiв, 1996-2016 рр. – перший проректор Дніпровської політехніки. З 2016 р. – професор кафедри технологічного інжинірингу переробки матеріалів. Брав участь у роботі комісії Кабінету Міністрів Україн з проблем розвитку золотовидобуної промисловості, розробці Енергетичної стратегії України. Багато років (до 2015 р.) очолював науково-методичну комісію Міністерства освіти і науки України.Заступник голови й експерт експертної ради Державної акредитаційної комісії України. Голова спеціалізованої ради захисту дисертацій на здобуття ступеня доктора технічних наук при НГУ.У 1998 р. обраний членом Академії інженерних наук України. Заслужений діяч науки і техніки України (1999). Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки (2006). Нагороджений нагрудними знаками «Петро Могила» (2006), трьох ступенів «Шахтарська слава», «Шахтарська доблесть» III ступеню. З 2009 р. – почесний професор НГУ.У стосунках із людьми Петро Іванович був справжнім представником інтелігенції – стриманим, але щирим, чесним та вимогливим не лише до співрозмовника, але й до себе.Його стриманість, працездатність, організованість, статусність, повага до особистості, мудрість та людяність були еталоном для наслідування. Петро Іванович розділяв з нами наші перемоги, досягнення, проблеми та негаразди. Завжди знав, що порадити у будь-якій ситуації.Ми запам’ятаємо Петра Івановича, як чудову людину, талановитого педагога, люблячого батька, щирого дідуся, видатного вченого, який зробив вагомий внесок у розбудову гірничої науки, – написано в повідомленні Дніпровської політехніки
Колеги з теплом згадують Петра Івановича. Кажуть його ім`я збережеться вічно у діяльності університету, наукових працях, ідеях і розробках, підготовлених ним учнях, а також в дітях та онуках.
Глибоко сумуємо й висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким Петра Івановича, розділяємо гіркоту втрати. Світла пам’ть про нього назавжди залишиться в наших серцях!, – пишуть колеги, всі, хто знав покійного.
Прощання відбулося учора, 5 січня, об 11.00 у Преображенському Соборі!
Редакція сайту Дніпро Регіонвисловлює співчуття рідним та близьким покійного.
