«Веб-камери України онлайн» – цей запит до моменту повномасштабного вторгнення входив до ТОП Google Trends. Можливо, він би й надалі зберігав свої позиції, але з метою безпеки місцева влада у багатьох містах закликала власників «вебок» припинити зйомку та стрим, у тому числі й з автомобільних відеореєстраторів.
Саме попросили, бо у наказовому порядку вони не мають права цього зробити, адже в українському законодавстві діяльність веб-камер не врегульована. Кожен громадянин, чи то приватна особа, чи юридична, має право купити обладнання та встановити його там, де вважає за потрібне. Головне, щоб не було втручання у приватне життя людей, правоохоронних органів тощо. Адже не рідкісні випадки, коли завдяки випадковому запису з веб-камер, розташованих на фасадах магазинів, кафе, ресторанів або навіть просто на воротах приватного будинку вдавалося розкрити тяжкі злочини.
Але під час війни ця користь – ніщо в порівнянні з тим, яку небезпеку становлять камери, які транслюють в онлайн-режимі життя в українських містах. Детальніше про причини такої ситуації, а також про те, що трапилося з «вебками» на окупованих територіях, та перспективи відновлення їхньої роботи розповідає Акцент із посиланням на експертів Webcam.UA та Kubik.services.
Що говорить закон
В Україні закон не забороняє встановлення відеоспостереження. Щоб встановити його на приватній ділянці, не потрібні погодження та дозволи держорганів. Власники можуть самостійно вибрати, встановити та налаштувати камери. Єдине, що встановлювати їх потрібно на видному місці та попереджати табличкою, що ведеться відеоспостереження. Зрозуміло, що дозвіл не поширюється на місця особистого користування, такі як ванни, туалети, роздягальні. Також не можна знімати, якщо ці дії заважають правоохоронним органам, рятувальникам, медичним працівникам.
Такі лояльні умови дозволили створити в Україні широку мережу приватних веб-камер у різних містах, насамперед у обласних центрах та на курортах. Адже, погодьтеся, що дуже зручно було дізнатися, чи вистачить вам місця в сезон на ваших улюблених пляжах в Кирилівці, Залізному Порті, Одесі або на Арабатській Стрілці. Що й казати, якщо навіть можна було розглянути рівень прозорості води та наявність у ній медуз. А також завантаженість гірськолижних трас у Західній Україні у зимовий період.
Веб-камери в окупації
Як згадувалося раніше, саме на азовському та чорноморському узбережжі було розміщено найбільшу кількість туристичних веб-камер. Як відомо, весь берег Азовського моря був захоплений у перші дні війни. Досі під ярмом росіян знаходиться і кілька чорноморських курортів, зокрема, Залізний Порт та Скадовськ. На жаль, мережі веб-камер там більше нема. І після війни її потрібно буде встановлювати та налаштовувати наново.
Докладніше про це розповів головний редактор Кирилівка.Укр та засновник проекту Webcam.UA Євген Смельчаков.
«Основна причина відключення камер в окупації – це зміна IP-адрес у мережах та відключення маршрутизації більшості автономних систем через дії рашистів, внаслідок чого відновити зв’язність дуже складно. Крім того, є блокування зв’язків із серверами, розташованими в Україні, на рівні маршрутизації, а також блокування тунелів на рівні DPI», – розповів він.
Простіше кажучи, дороге обладнання було вкрадено або розбите окупантами. Те, що залишилося, не працює з технічних причин.
Доказів крадіжки українського майна росіянами – безліч. У тому числі й систем відеоспостереження. Один із таких випадків навіть потрапив у новини. Мародер із Бурятії під час окупації Лимана вкрав у місцевого жителя камеру відеоспостереження, привіз її додому та поставив на видному місці. Кадри з окупантом у трусах та його дружиною, які п’ють чай і жують бутерброди, подивилися мільйони людей по всьому світу.
Питання безпеки
Щодо веб-камер на решті території України, то їх попросили відключити лише з однієї причини – це безпека наших з вами життів. Адже ми маємо справу з країною-терористом, яка використовує будь-які можливості, щоб убити, завоювати, довести свою перевагу.
Будь-яка веб-камера в руках досвідчених хакерів може стати інструментом шпигунства. Шкідливі програми для злому веб-камер доступні навіть звичайним користувачам в інтернеті, не кажучи вже про спецслужби. Наприклад, хакери Anonymous, які, дякувати Богу, на боці України, доводили це багато разів, ламали веб-камери по всій росії та виклали дані у вільний доступ. Вони навіть створили спеціальний сайт, де можна було переглянути трансляцію камер відеоспостереження, розташованих на вулицях, у магазинах, під’їздах будинків, ресторанах, офісах та школах. Поверх трансляції було накладено текст про війну в Україні: «Путін вбиває дітей», дані про загиблих мирних жителів за час війни в нашій країні тощо. Тобто цілком можна уявити, що подібне могло статися і у зворотному боці.
Засновник компанії «Кубік» – одного із сервіс-провайдерів веб-камер у низці регіонів України, а зараз боєць Бориспільського ТРО Антон Кубій упевнений, що будь-яка інформація, яка навіть потенційно допомагає ворогові коригувати свої атаки, має бути йому недоступною. У тому числі й міські та туристичні веб-камери, яких останніми роками в Україні було встановлено тисячі.
«Вже рік ми маємо справу навіть не з класичною війною, а з терористичними атаками з боку росіян. А ці терористи можуть з тим самим успіхом атакувати будь-яке відносно багатолюдне місце. Тому, на мій погляд, до закінчення війни мають бути вилучені з публічного доступу усі веб-камери на території України», – сказав він.
На сьогоднішній день так і є. Винятки становлять лише деякі власники готельних комплексів на Західній Україні, які з метою залучення клієнтів продовжують трансляції зі своєї території. Знову ж таки, закон вони не порушують. Але ставлять під загрозу не лише свої життя, а й усіх тих, хто у них відпочиває чи просто проходить повз. І у разі «прильоту» до району камери її власнику буде дуже складно пояснити свої дії правоохоронним органам.
Перспективи відновлення роботи
Головний редактор Кирилівка.Укр та засновник проекту Webcam.UA Євген Смельчаков вважає, що після перемоги України системне поновлення веб-камер розпочнеться негайно. Тільки ось терміни будуть різними залежно від ситуації: від кількох днів до кількох місяців.
«Зрозуміло, що інтерес до онлайн-трансляцій із міст України буде дуже високим як усередині країни, так і за кордоном. Як із боку самих українців, так і іноземних інвесторів, які допомагатимуть нам відновлювати інфраструктуру. А таких буде чимало. Камери, вимкнені з міркувань безпеки, зможуть відновити роботу за лічені дні. Після того, як обладнання пройде сервісне обслуговування. Адже зрозуміло, що довгий простий негативно позначається на будь-якій техніці. А ось на окупованих територіях ситуація набагато складніша. Там мережу треба буде зводити наново. А це місяці роботи та чималі кошти», – зазначив експерт.
