Побудував вітряну електростанцію на городі: у Дніпрі пенсіонер вже 8 років не платить за світло. Дніпровський пенсіонер Олександр Клименко енергетичну проблему своєї родини вирішив самотужки. Він встановив вітряк власної конструкції та сонячні панелі, завдяки чому вже протягом восьми років забезпечений електрикою цілий рік. Про це повідомляє Дніпро Регіон з посиланням на «Наше місто».
Взагалі-то дніпровський пенсіонер Олександр Клименко хотів зробити літак. Але потім подумав-подумав і сконструював більш корисний агрегат – вітрогенератор. А крім того, встановив у дворі сонячні панелі. І вже понад вісім років сонце і вітер справно працюють на сім’ю Олександра Федоровича, забезпечуючи її електрикою.
—Я все життя щось знаходжу, ремонтую, – розповідає талановитий дніпрянин. – Подобається мені це! Ну а коли почалися перебої з електрикою вирішив зібрати вітряк. Щоглу під нього півроку варив. Інтернетом не користувався, все придумував практично сам.Перше вітроколесо моторошно свистіло, але напруги не давало. Друге – у вигляді ромашки – теж. Зате з третьої спроби все вийшло чудово. Тепер вітряк працює безшумно, але результативно. У вітряну погоду весь квартал може освітити! Коли вітру немає, перемикаюся на сонячну енергію.
Сонячні батареї винахідник теж удосконалив. Тепер вони, подібно до соняшників, повертаються слідом за сонцем, що забезпечує максимальну ефективність. До речі, за поворотні механізми в пенсіонера запросили понад три тисячі доларів, але Олександр Клименко сам сконструював їх із металобрухту.
—На місяць ми споживаємо 600-700 кіловат, і роботи вітряка та сонячної станції вистачає, – констатує Олександр Клименко.Енергія зберігається в акумуляторах, які потім можна використовувати. Звісно, коли повний штиль і темрява, доводиться підключатися до стаціонарної мережі. Але загалом альтернативної електрики вистачає на все.
Надлишки енергії Олександр Федорович не продає, і якщо її накопичилося достатньо він просто вимикає вітряк і сонячні панелі. Сусіди пенсіонера-винахідника знають, що його будинок своєрідний пункт незламності. Тут завжди можна підзарядити телефон або попрацювати на ноутбуці. Між іншим, за вітряк дніпрянину пропонували чималі гроші, але продавати своє дітище він не захотів.
—Приїжджали з Києва, давали 100 тисяч за нього, але як віддаси, це ж рідне. Душа моя! – розповів чоловік.
