Наталя Нешта з Дніпра 52 роки працює водійкою тролейбуса. За словами жінки, захоплювалася автотранспортом з юності. У 18 років пройшла курси водіїв тролейбусів та почала кар’єру. Попри пенсію залишати роботу жінка не хоче. Історію про неперевершену жінку розповість Дніпро Регіон з посиланням на Суспільний Дніпро.
Свою історію Наталя розповіла Суспільному.
За словами Наталі, вона отримала права водія третього класу ледь не одразу після школи, адже з юності захоплювалась автотранспортом.
“Ви знаєте, хто раз сів за руль, той більше не встане. Дорога, рух, техніка. Любиш, коли вона працює, любиш її ремонтувати, доглядати за нею. Це має бути тут (в серці — ред.) дано. Закінчила школу, отримала права водія третього класу. Але через те, що мені було 17 років, а права були дійсні з 18, я ніде не могла влаштуватися на роботу”, — розказала вона.
Тоді жінка вирішила піти у швачки та влаштувалась на фабрику імені Володарського. Одного дня, зазначила Наталя, їхала з роботи тролейбусом та побачила об’яву про набір на курси водіїв тролейбусів.
“18 років мені виповнилося в травні, а на курси я пішла в жовтні. Курси були пів року і я вже сіла на кермо. Боялася, звісно боялася. Інструктор, той що мене вчив, прийшов, сів за кабіну і сидів дивився, як я їду. Приїхали в тупик, каже “Молодець!” і пішов. А я йому: “Іван Іванович, чого ти до мене не підійшов, не допоміг, не сказав?”. А він: “Мені що треба було, то побачив”, — сказала жінка.
Вперше на лінію Наталя вийшла 4 лютого. Тоді жінка пропрацювала 10 років третім класом. Потім, після привласнення другого класу почала працювати на маршруті №4 в центрі.
“10 місяців відпрацювала я третім класом, в мене дуже добре вийшло. Мені привласнили другий клас і одразу мене поставили працювати в центр на четвертий маршрут. Багато було водійок, дівчата йшли, працювали. Предвзято дивилися, звісно. Чоловіки, вони ж “розумні”, а жінки – більш обережні. Вони акуратні, обережні, і в русі, і все”, — розповіла Наталя.
За словами водійки, за 52 роки не пропустила жодного робочого дня. Під час одного з рейсів також познайомилася з майбутнім чоловіком, який постійно їздив в її тролейбусі.
“Він їхав у мене в тролейбусі, я вже працювала водійкою, а він їхав. У мене були довгі коси й він дивився постійно в дзеркало на мене, йому подобалися довгі коси. Він підійшов, каже: “А можна з вами познайомитися?”. Він пішов на курси, пропрацював 2,5 роки, ми одружилися, я народила доньку”, — розказала вона.
Після появи дитини, зазначила Наталя, перед подружжям постав вибір — хтось має полишити роботу водія, аби приділяти увагу донці.
“Я працювала у першу зміну, а він – у другу. Ми зустрічалися тільки так, “по записках”. Я кажу: “Я аж до розлучення не піду, я буду працювати”. І він кинув тролейбус і пішов на іншу роботу”, — сказала Наталя.
У травні 2025 року жінці виповниться 70 років. Вона розказала: сама іноді дивується, як в такому віці у неї вистачає енергії.
“Може мені Бог дав здоров’я, енергію, а я просто розтрачую бездарно його. Треба сидіти вдома, берегти це здоров’я. Але ні, у мене не виходить. Я не знаю, скільки у мене вистачить сил, скільки у мене волі вистачить. Я поки буду працювати. Я люблю людей, люблю своїх пасажирів”, — зазначила водійка.
