Що робити, якщо роботодавець не платить зарплату, лікарняні або відпускні під час війни. Про це повідомляє Дніпро Регіон з посиланням на Інспекцію з питань праці та зайнятості населення ДМР.
Невиплата заробітної плати, лікарняних або відпускних — одне з найпоширеніших порушень трудових прав працівників, особливо в умовах воєнного стану.
Важливо знати:
воєнний стан не скасовує обов’язок роботодавця здійснювати виплати, а більшість трудових гарантій для працівників у 2026 році збережені.
Нижче — чіткий і законний алгоритм дій.
КРОК 1. З’ясуйте, що саме вам не виплатили
Найпоширеніші ситуації:
не виплачують заробітну плату або виплачують її частково;
не оплачено лікарняний;
не виплачені відпускні;
виплати затримуються місяцями без пояснень.
За законом:
заробітна плата виплачується не рідше двох разів на місяць
(з інтервалом не більше 16 календарних днів) — ст. 115 КЗпП;
відпускні виплачуються до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, трудовим або колективним договором — ст. 21 Закону «Про відпустки»;
лікарняні виплачуються після отримання роботодавцем фінансування від Пенсійного фонду України, але роботодавець зобов’язаний своєчасно подати заяву-розрахунок.
КРОК 2. Зафіксуйте порушення
Навіть якщо роботодавець обіцяє «заплатити пізніше», обов’язково збирайте докази:
трудовий договір або наказ про прийняття на роботу;
розрахункові листки (якщо видавалися);
табелі обліку робочого часу;
е-лікарняний або наказ про надання відпустки;
листування з роботодавцем (месенджери, електронна пошта).
Ці матеріали знадобляться для перевірки або судового захисту.
КРОК 3. Зверніться до роботодавця письмово
Рекомендуємо подати:
службову записку або
письмову вимогу про виплату заборгованості.
Навіть короткий текст є достатнім:
«Прошу виплатити заборгованість із заробітної плати за ___ місяць у розмірі ___ грн».
Збережіть копію документа або доказ його надсилання.
КРОК 4. Подайте скаргу до Держпраці
Якщо реакції немає — звернення до Держпраці.
Як подати скаргу:
письмово або через електронні сервіси;
із зазначенням:
даних роботодавця;
суті порушення;
періоду невиплати.
Важливо:
За зверненням працівника Держпраці має право провести позапланову перевірку навіть під час воєнного стану (ст. 16 Закону № 2136-ІХ).
КРОК 5. Звернення до суду — ефективний спосіб захисту
Працівник має право:
подати позов про стягнення заборгованості;
не сплачувати судовий збір у спорах про зарплату;
звернутися до суду без обмеження строку давності щодо вимог про оплату праці
(ч. 2 ст. 233 КЗпП України).
Суд може стягнути:
заборгованість із виплат;
компенсацію втрати частини доходів у зв’язку із затримкою
(ст. 34 Закону «Про оплату праці»);
середній заробіток за час затримки — у разі звільнення працівника
(ст. 117 КЗпП);
судові витрати з роботодавця.
Якщо не оплатили лікарняний
Перевірте:
чи відкрито е-лікарняний;
чи передав роботодавець дані до ПФУ;
чи не було зафіксовано порушення режиму лікування.
Формулювання
«через війну лікарняні не платимо» — незаконне.
Війна не звільняє роботодавця від обов’язку оформити документи та забезпечити виплату.
Якщо не платять відпускні
Запам’ятайте:
відпускні мають бути виплачені заздалегідь;
направлення у відпустку без виплат — порушення закону;
примусова відпустка «за власний рахунок» — незаконна.
Чого НЕ варто робити
мовчки чекати місяцями;
звільнятися «за власним бажанням», не отримавши борг;
працювати без оформлення, сподіваючись на виплати;
погоджуватися на усні обіцянки.
Короткий чек-лист
гроші не платять → фіксуйте порушення;
немає реакції → письмова вимога;
далі — звернення до Держпраці;
паралельно або одразу — суд;
війна ≠ відсутність трудових прав.
Висновок
Невиплата зарплати, лікарняних чи відпускних є порушенням закону навіть під час війни.
Працівник має реальні та дієві інструменти захисту.
Чим швидше ви почнете діяти — тим легше довести порушення.
Закон — на боці працівника, якщо його права порушені.
