У Нікополі на Дніпропетровщині 12 грудня, внаслідок ускладнень хвороби, у віці 59 років, пішов з життя Метельченко Андрій Володимирович, заступник генерального директора заводу з якості-начальник відділу технічного контролю Нікопольського феросплавного заводу. Про це повідомляє Дніпро Регіон з посиланням на НЗФ,
Андрій Володимирович – корінний нікополець, тут закінчив середню школу №5, а після навчання у Дніпропетровському металургійному інституті, де отримав кваліфікацію інженера-економіста за спеціальністю “Економіка та організація металургійного виробництва”, у 1988 році повернувся до рідного міста. Першим робочим місцем став Нікопольський південно-трубний завод, де пройшов шлях від інженера бюро організації праці трубопрокатного цеху №2 до начальника цього ж підрозділу. У 1994 році змінив сферу діяльності, влаштувавшись спочатку у комерційний банк «Дніпро», де швидко пройшов шлях від експерта інноваційного відділу до директора Нікопольського філіалу. Трохи більше ніж через рік перейшов у КБ «Приватбанк», де займав посаду директора Нікопольського філіалу.
Враховуючи великий досвід та високу кваліфікацію, у 1999 році Андрія Метельченка запросили на посаду заступника голови правління з фінансів та економіки Нікопольського заводу феросплавів. На цій посаді Андрій Володимирович проявив увесь свій потенціал, здобувши на підприємстві заслужену повагу і повну довіру керівництва заводу. Підтвердженням цьому став його перевід, у 2006 році, на посаду директора з економіки та фінансів, яку він займав протягом 10 років. Цей період життєдіяльності нашого заводу припав на світову економічну кризу, але завдяки невтомній праці Андрія Метельченка в складі топ-менеджерів АТ НЗФ вдалось зберегти і підприємство, і трудовий колектив. Враховуючи знання і вміння, у 2016 році керівництвом заводу прийнято рішення про призначення Андрія Володимировича на посаду заступника генерального директора заводу з якості-начальника відділу технічного контролю.
Андрій Метельченко був не лише висококласним спеціалістом, а й дуже доброю, чуйною та порядною людиною. Вільний час присвячував родині: дружині Марії та двом синам – Кирилу та Георгію. Окрім того, захоплювався подорожами на мотоциклі – разом зі своїм «залізним конем» об’їхав чимало українських та європейських міст. Мав багато планів на майбутнє, але, на жаль, не судилось…
Весь трудовий колектив Нікопольського заводу феросплавів глибоко сумує у зв’язку зі смертю Андрія Володимировича Метельченка. Нехай земля йому буде пухом, а Господь прийме світлу душу.
