20 вересня 131 рік тому в Петриківці народилася Надія Білокінь – відома майстриня петриківського розпису (1893-1981). Про це повідомляє Дніпро Регіон.
Вона належить до класиків петриківського живопису.
“Олівцем Білокінь не користується ні при малюванні квіток, ні навіть при складанні великих орнаментальних композицій. Вона малює саморобними щіточками (квачиками), виготовленими з котячої шерсті. М’якою щіточкою вона не водить по білому полю аркуша чи стіни, а лише злегка торкається до нього в напрямку від себе, залишаючи легкий слід, і тут же, відриваючи щіточку, повторює знову ці рухи. Така техніка мазка надає можливості майстру досягати надзвичайної ажурності, легкості малюнка.”, – Олександр Статива, дослідник петриківського розпису.
Народилася вона в Петриківці. До школи не ходила, оскільки родина була незаможною. Мати ткала килими, а маленька Надійка їй допомагала.
Декоративне мистецтво тісно пов’язане з повсякденним життям народу, його трудовою діяльністю і побутом. Воно відіграє велику роль в культурному розвитку народу, допомагає формуванню естетичних почуттів, вихованню художніх смаків.
У 1913 р. Надія Білокінь вийшла заміж і навчила малювати квіти не лише свого чоловіка, а і його маму, а також своїх подружок. Усі разом вони виготовляли на продаж мальовки, які мали великий попит і з успіхом продавалися на базарах Катеринославщини і Полтавщини.
У 1935 р. Надію Білокінь разом з іншими майстрами відрядили до Києва, де під час підготовки до виставки народної творчості вона створила багато нових композицій з птахами та квітами, жанрових сценок.
Надія Білокінь створювала традиційні для петриківського розпису орнаментні рослинні композиції, використовуючи квіткові мотиви. Мальовками, щоб прожити, займалася більшість жінок у Петриківці, проте одними з найбільш поцінованих були роботи саме Надії Білокінь.
Твори Надії Білокінь зберігаються в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, у Дніпровському художньому музеї, Одеському художньому музеї та інших.
