Сьогодні, 18 грудня, в Дніпрі пам’ятна дата. Цього дня народилась легендарна особистість – Микола Герасюта. Про це повідомляє Дніпро Регіон.
Микола Герасюта – один із основоположників ракетної галузі м. Дніпра, цікава людина, засновник теоретичної школи теорії польоту.
Людина-легенда, герой, один із засновників ракетної галузі України і всього Радянського Союзу, доктор технічних наук, професор, член-кореспондент АН УРСР, творець української науково-технічної школи теорії польоту ракет. І ще багато гарних і правдивих слів можна сказати про Миколу Федоровича Герасюту.
Народився Микола Федорович 18 грудня 1919 р. у м. Олександрія (Кіровоградська обл.). Закінчив фізико-математичний факультет Одеського національного університету, після чого був призваний до рядів Червоної Армії (1941 р.).
1919 – народився Микола Герасюта, видатний український радянський вчений в галузі прикладної механіки, динаміки, обчислювальної математики, конструктор ракетно-космічної техніки, член-кореспондент Академії наук УРСР, Герой Соціалістичної Праці, Лауреат Державної і Ленінської премій СРСР, доцент, доктор технічних наук, професор.
Один із творців конструкторського бюро “Південне”, начальник комплексу балістики, динаміки і систем керування КБ “Південне”, заступник Головного – Генерального конструктора КБ “Південне” (1962-1987).
Проводив науково-педагогічну роботу в Дніпропетровському державному університеті (нині – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара), один із засновників кафедри автоматики фізико-технічного факультету. Помер у 1987 році. На його честь названа одна з вулиць Дніпра (105 років).
Просвітницька діяльність
Одним з головних пунктів діяльності М. Герасюти була підготовка кваліфікованих кадрів. З часів заснування фізико-технічного факультету ДНУ (1951 р.) він проводив лекції студентам, керував дипломними роботами випускників, а також першими аспірантами в ДНУ з ракетної галузі. 1966 р. вже досвідчений педагог засновує кафедру зі спеціалізації динаміки польоту, а також очолює цю кафедру за сумісництвом. На цій кафедрі активно проводилися дослідницькі роботи з проблематики КБ «Південне». За результатами роботи в 1975 р. при кафедрі була створена проблемна лабораторія з систем автоматичного контролю та змін. Завдяки вченому розроблено новий план спеціальності, а науковці Дніпропетровського університету постійно брали безпосередню участь у виконанні робіт КБ «Південне».
Проте, на цьому організаційна робота в галузі науки і освіти для Миколи Федоровича не закінчується. Завдяки йому в Дніпрі було створено Сектор Проблем Технічної Механіки (СПТМ АН УРСР), який було перейменовано в Інститут технічної механіки подвійного підпорядкування – АН України та Національного космічного агентства України. В перші роки роботи Герасюта М.Ф. очолює Інститут на громадських засадах.
В результаті організаційної, громадської та освітньої діяльності Миколи Федоровича стало можливим створення науково-технічної школи з теорії польоту ракет. Вона отримала широке визнання науково-технічної громадськості СССР і України. Результатом науково-виробничої діяльності школи є теоретичне обґрунтування при створенні чотирьох поколінь бойових балістичних ракет дальньої дії, серед яких неповторні й до нині своїми тактико-технічними характеристиками ракети Р-36М2 (в американській класифікації – Satan Mod) і рухливий залізничний комплекс на базі ракети 15Ж61 (в американській класифікації – Scalpel Mod), а також космічний ракетоносій «Зеніт» і серія космічних апаратів (близько 400) наукового, народно-господарського та військового призначення «Космос». А завдяки науково-технічній школі Миколи Федоровича світ отримав більше сотні вчених і висококласних спеціалістів (в тому числі 88 к.т.н.). Вихованці цієї школи опублікували більше 1000 наукових статей, видали 15 монографій та отримали близько 400 авторських свідоцтв на піонерські технічні рішення. А в самого Миколи Федоровича в творчому доробку багато наукових праць, монографій, підручників, навчальних і навчально-методичних посібників в галузі балістики і динаміки польоту.
Своїми роботами та результатами М. Герасюта виробив свій стиль, який характеризується вимогливістю, наполегливістю в роботі, доброзичливістю та довірою. Саме тому він домігся таких висот і відзнак, а 2005 р. на будівлі Одеського національного університету була відкрита його персональна меморіальна дошка. Також персональна меморіальна дошка є і на будівлі КБ «Південне», де видатний інженер працював 36 років. Помер Микола Федорович Герасюта 10 квітня 1987 р., похований на Сурсько-Литовському кладовищі в м. Дніпро.
