На Дніпропетровщині у 2023-му році до Державного реєстру нерухомих пам’яток України внесли понад 900 археологічних об’єктів. Більшість з них – кургани, поселення та кочовища – об’єкти з семи громад Павлоградського та Новомосковського районів, передає «Дніпро Регіон» з посиланням на Дніпропетровську ОВА.
Серед археологічних об’єктів, внесених до Державного реєстру, курган «Мавринський Майдан».
Знаходиться курган у Межиріцькій громаді Павлоградського району. З висоти його форма нагадує краба. Займає площу у 5,5 гектарів.
«Мавринський Майдан» – історія дослідження
У 1987 році майдан досліджувала археолог Чурилова Л.М. і датувала його II тисячоліттям до н.е. Рішенням Дніпропетровського облвиконкому №424 від 19.11.1990 р. цю споруду занесено в каталог археологічних пам’яток місцевого значення за номером 6348 як майдан.
За деякими припущеннями це – прадавній храм-обсерваторія збудований 8600 років тому. Археологи такі споруди вважають козацькими селітроварнями і не бажають їх вивчати з астрономічної точки зору. Майдани інколи мають по декілька курганів-супутників.
Є також версія, що це залишки жертовника або обсерваторії прадавньої Аратти і взагалі найстаріша споруда на Землі, що збереглася.
Кочові народи вважали майдани святими і обов’язково ховали поряд своїх вождів. Ніколи на самому майдані не було знайдено жодного прадавнього поховання (тому археологи й не можуть їх датувати) – ховали обов’язково поруч, бо ховати на майдані – то святотацтво. Кочовики називали майдани Зоряними храмами.
Довідка. З висоти його форма нагадує багатовусого краба. Займає площу у 5,5 гектарів.
Розміри деяких елементів майдану:
- діаметр центральної чаші (овал) – 54-60 м;
- глибина центральної чаші – близько 10 м;
- довжина вусів – 65 м;
- максимальний розмах вусів – 200 м;
- висота над рівнем моря – 71,1 м.
