Спасо-Преображенський собор — переможець «Вікі любить пам’ятки 2024»

У Дніпропетровській області найкращою світлиною 2024 року стало зображення інтер’єру Спасо-Преображенського собору у Дніпрі. Автор — Олег Бєсєдін. Про це повідомляє Дніпро Регіон з посиланням на Пресслужба ГО «Вікімедіа Україна».

Фото зроблене 2 липня 2021 року.

Журі високо оцінили оригінальність фото та його цінність для Вікіпедії, адже фото інтер’єру собору майже немає в інтернеті. Зокрема Наталія Шестакова, членкиня журі конкурсу, прокоментувала це фото як «вдале представлення інтер’єру собору, світлин якого не так багато, хоча пам’ятка відома та популярна. Власне декор куполу і є родзинкою світлини, гарне композиційне рішення для його демонстрації, з доброю технічною якістю».

Фото інтер’єрів собору перемагає вперше, але загалом пам’ятка вже представляла Дніпропетровську область серед переможців конкурсу у 2014 році. Окрім собору у попередні роки журі відзначили фото й інших пам’яток регіону:

Миколаївська церква в селищі Китайгород,
Костьол святого Миколая у Кам’янську,
одна з комплексу споруд кінного заводу у Гуляйполі,
стара каплиця на кургані біля села Безбородькове та городище біля села Башмачка,
Мерефо-Херсонський міст
Брянська (Миколаївська) церква у Дніпрі.

У конкурсних списках пам’яток області є 10742 об’єкти культурної спадщини, 1575 (14%) з яких проілюстровано світлинами у Вікісховищі. У 2024 році 23 учасники та учасниці завантажили 791 світлину 166 об’єктів (17 з яких проілюстровано вперше). За весь час проведення конкурсу 294 учасників та учасниць завантажували фото пам’яток Дніпропетровської області.

Спасо-Преображенський собор — пам’ятка архітектури національного значення, охоронний номер 149.

Це — центральний храм Дніпропетровської єпархії УПЦ МП, перший проєкт якого розробили у другій чверті XVIII століття, а у результаті закінчили будівництво лише у 1835 році.

У 1786 році російська імператриця Катерина ІІ власноруч заклала першу частину фундаменту собору. За задумом, собор мав бути вищим за римський собор Святого Петра на 1 аршин (71,12 см). Утім, в результаті храм збудували значно меншим. І з 1930 по 1988 роки у соборі не проводили богослужінь, за винятком 1941 року, коли під час німецької окупації вони тимчасово поновилися.

Натомість з 1930 року, за ініціативою історика Дмитра Яворницького, собор передали на баланс Дніпропетровського музею, створивши у храмі антирелігійний музей. З 1975 по 1988 роки тут розміщувався музей релігії та атеїзму. Після відновлення незалежності України на початку 90-х років утворилася Спасо-Преображенська громада Дніпропетровсько-Запорізької єпархії УАПЦ, яка протистояли передачі собору УПЦ МП.

Парафіяни навіть влаштували голодування та утримували силою храм 16 днів, але попри спроби захистити права через суд, 21 січня 1992 року храм перейшов до УПЦ МП.