Цього року Димитрівська поминальна субота припадає на 25 жовтня. В цей особливий день, коли православні християни вшановують пам’ять своїх спочилих рідних, близьких і загиблих воїнів. Дніпро Регіон детальніше розповість кого поминають у Димитрівську поминальну суботу та що варто взяти із собою до храму.
Димитрівська поминальна субота — це останній поминальний день у цьому році, який називають також Батьківською суботою. Її присвячено святому великомученику Дмитрію Солунському, покровителю воїнів і захисників Вітчизни.
У цей день віряни згадують усіх, хто відійшов у вічність, і моляться за упокій їхніх душ. Особливо поминають тих, хто загинув на війні, захищаючи свій народ і землю. Єдине виключення — у цей день не поминають самогубців, адже Церква не звершує за них заупокійних молитов.
Поминання розпочинається ще у п’ятницю ввечері, 24 жовтня, коли в храмах звершується заупокійна служба — парастас (з грецької — «стояти поруч, клопотати»). Саме з вечора, за церковною традицією, починається новий богослужбовий день.
У суботу зранку, 25 жовтня, відбувається Божественна літургія, після якої служать панахиду — спільну молитву за спочилих. Під час богослужіння священнослужителі зачитують записки з іменами покійних, які приносять віряни. Усі моляться про прощення гріхів і упокій душ померлих.
Що можна принести до церкви
Традиційно віряни несуть до храму поживу для потреб парафії або допомогу нужденним:
- хліб — символ життя і воскресіння;
- олія — знак Божого благословення;
- фрукти — побажання здоров’я й достатку;
- крупи, борошно — для приготування спільних обідів;
- кагор — вино, яке використовується під час літургії.
Категорично заборонено до храму приносити м’ясо та алкогольні напої, окрім церковного вина для богослужіння.
Як поминати спочилих
Після відвідування церкви християни традиційно йдуть на кладовище, де запалюють свічки та моляться за душі рідних. Увечері родина може зібратися за поминальним столом вдома — у спокійній, тихій атмосфері, без гучних розваг.
На столі обов’язково має бути кутя — страва з пшениці або рису з медом і маком, яка символізує вічне життя.
Якщо немає можливості відвідати храм або кладовище, помолитися можна вдома. Ось коротка молитва за спочилих:
«Упокой, Господи, душі спочилих рабів Твоїх (імена), прости їм усі гріхи вільні і невільні, даруй їм Царство Небесне і сотвори їм вічную пам’ять. Амінь.»
Молитва за покійних — це прояв любові до них і свідчення християнської віри. Адже ті, хто відійшов у вічність, уже не можуть покаятися чи виправити свої помилки — тож наші молитви стають їхньою підтримкою перед Богом.
Димитрівська поминальна субота — це день духовного спокою, пам’яті й любові, коли живі з вдячністю згадують тих, кого вже немає поруч. Молитва, добрі справи та щира пам’ять — найкращий дар для спочилих душ.
