Православні християни 9 квітня згадують святу мученицю Мотрону Солунську. Дату за народним календарем називають полуріпица або день Мотрони Наставниці
Ким була свята Мотрона?
Жила Мотрона в місті Солуні в III столітті і з ранніх років дотримувалася християнської віри. В юнацькому віці Мотрону взяла до себе в рабині юдейка Павтіла, яка була дружиною місцевого воєначальника.
Павтіла змушувала Мотрону відректися від християнства, наказувала своїм слугам морити бідну дівчину голодом і сильно бити. Але Бог щоразу давав Мотроні терпіння і сили витримувати муки.
Тоді розлючений Павтіла сказала слугам забити дівчину до смерті. Потім її тіло скинули з міської стіни.
9 квітня: традиції і звичаї дня
Мученицю Мотрону і день її пам’яті наші предки прозвали «Мотрони-настовіци». Цій назві існує два пояснення:
- або від насту (обмерзлої твердої сніжної кірки, яка часто з’являється після відлиги);
- або від настовиць (чибісів, плюгавок), які, за народними віруваннями, прилітають в цей день.
На Мотрону прилітають плюгавки на північ.
Чибіс прилетів, воду на хвості приніс.
На Мотрони вівсянка свою пісеньку затягує: «Покинь сани, візьми віз».
До цього часу в північних регіонах зазвичай піднімаються, здуваються ріки, а зовнішній лід стає ненадійним. Тому в народі говорили: «Щука хвостом лід розбиває».
Ще Мотрону називали полурепніцей, тому що в день її пам’яті городники відбирали з недоторканного запасу ріпу, придатну для посіву.
Існує думка, що на півночі Європи вирощувати ріпу почали раніше, ніж сіяти хліб. Відомо, що особливо добре родить ріпа на золі випаленого лісу, в такому випадку, вдається виростити дійсно величезні плоди. Також існував особливий звичай посіву: щоб зібрати хороший урожай, перед посівом жінка повинна скупатися і одягнути чисту сукню, а під час посіву розпустити волосся.
Протягом довгого часу ріпа була одним з основних продуктів харчування хліборобів на Русі. До появи картоплі залишалася одним з найпоширеніших видів овочів, поряд з капустою, цибулею і редькою входила в повсякденний раціон селян. У деяких місцях ріпою і бруквою засівали цілі поля.
Ріпу їли сиру, смажену і варену, додавали в крупу для приготування каші і в тісто для оладок. Однак найпростішим і звичайним було блюдо, відоме і сьогодні, мабуть, по ходячому висловом «простіше за парену ріпу». Дійсно, приготувати цю страву дуже просто – ріпу треба залити водою і поставити на піч. Парена ріпа цілий рік не сходила зі столу селян, обов’язковою стравою вона стала в період посту, коли її вживали з квасом.
Цілком логічне, що ріпа виявилася об’єктом жартів, загадок, прислів’їв, персонажем популярних казок і героїнею дитячих ігор. Але хоч вона хороша і смачна, та не ситна і, до того ж, швидко приїдається.
Селянки вранці 9 квітня йшли до церкви, щоб поставити свічку біля образу святої Матрони, яка засуджує недбайливих господинь. Ще в цей день востаннє білили на чистому насті полотна, виткані за останні тижні. Місце для відбілювання облюбовували відразу після Хрещення. Вибирали спеціальний майданчик з міцним настом, захищений від вітру і розташований на сонячній стороні. Такий майданчик називали «настіщем».
Народні прикмети на 9 квітня
- Якщо чайки кричать увечері, то на наступний день буде ясно.
- Якщо вони кричать низько, то буде посуха влітку.
- Іній і туман вранці – рік буде дуже врожайним.
Що не можна робити 9 квітня
- Сьогодні не можна з’ясовувати стосунки. Наші предки вірили – хто в цей день посвариться, той вже ніколи не помириться.
- Постарайтеся приховати свою образу до завтра, навіть якщо дуже сильно злитеся. Особливо не можна сваритися подружнім парам, щоб не розлучитися.
Нагадаємо, раніше ми писали, Ось таку величезну рибу ловили на Дніпропетровщині 100 років тому (ФОТО)
