У Дніпрі бережуть пам’ять про Ігоря Куркостригу — інженера, металурга й військового з позивним «Вікінг», який пройшов найгарячіші точки війни та віддав життя, рятуючи своїх побратимів. Його родина створила сторінки пам’яті в Instagram і TikTok, перетворивши їх на живий меморіал любові, вдячності та шани українським захисникам. Про це повідомляє Дніпро Регіон.
Племінниця Ігоря, Аліна Ткаченко, в мережі Instagram створила сторінку, де публікує теплі спогади і світлини з життя Героя. Сторінка налічує більше 5.5 тис підписників. На цій сторінці розміщені фотографії з особистого архіву Ігоря. Це фото з дитинства, з роботи, з цивільного та військового життя.
В ТікТок сторінка налічує 32.6 тис підписників. Також дівчина публікує і розповідає про інших українських воїнів, які віддали життя боронячи українську землю від російських окупанів.
У пам’ять про нього я створила сторінку в Instagram, де ми публікуємо спогади та світлини з його життя.
Також зареєструвала сторінку в TikTok, де розповідаємо й про інших українських Героїв, які віддали своє життя за свободу України.
Це своєрідний живий меморіал — простір пам’яті, любові та вдячності кожному, хто боронив Україну— розповідає Ткаченко Аліна, племінниця загиблого Героя.
Ігор народився 31 грудня 1985 року в Дніпрі, де й виріс, жив і працював.
У 2008 році він закінчив Національну металургійну академію України й отримав ступінь магістра за спеціальністю «Ливарне виробництво чорних і кольорових металів».
Все своє життя Ігор був відданий своїй справі. Він працював на Акціонерному товаристві «Дніпропетровський завод прокатних валків» на посаді інженера-технолога з ливарного виробництва, а з 2021 року виконував обов’язки головного металурга.
Його сумлінність та професійність були відзначені численними грамотами. Він був занесений на «Дошку пошани» та в «Книгу пошани» заводу.
На початку повномасштабного вторгнення, Ігор був мобілізований до лав Збройних Сил України, його призначили командиром взводу 9-ї роти 3-го батальйону 54-ї окремої механізованої бригади імені Івана Мазепи.
Бойовий шлях захисника пролягав через найгарячіші точки — Авдіївку, Бахмут, Білогорівку, Краматорськ і Слов’янськ.
Побратими знали його під позивним “Вікінг” — за бороду і любов до ножів. Він мав особливий ніж із вигравіюваним ім’ям.
Та головною була не зовнішність — його сила була в характері: рішучому, надійному, чесному. Він завжди доводив справу до кінця, підтримував бойовий дух взводу та був тим плечем, на яке можна спертися.
Для побратимів Ігор був не просто командиром — він був братом, другом і воїном честі, — додала Аліна.
Поховали Героя у Дніпрі, на Краснопільському цвинтарі, на Алеї Героїв.
За свій героїзм Ігор був нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно) та пам’ятною медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).
Також його внесено до Українського інституту національної пам’яті.
Фото надала Аліна Ткаченко.
