Ветеран із Жовтих Вод Борис Гунько у складі української збірної представлятиме нашу країну на американських змаганнях Air Force and Marine Corps Trials 2026. Про це повідомляє Дніпро Регіон з посиланням Жовтоводську міську раду.
З 20 лютого по 3 березня 2026 року українська збірна ветеранів і ветеранок вирушить до США на Air Force and Marine Corps Trials — внутрішні відбіркові щорічні спортивні змагання для поранених військовослужбовців і ветеранів Повітряних сил та Морської піхоти США. Серед 15 спортсменів, котрі представлять Україну на міжнародних змаганнях, які об’єднають команди з Америки, Канади, Австралії та Великої Британії, наш земляк, 34-річний ветаран війни Борис Гунько. Його історію, шлях у спорті та мотивацію перед виходом на міжнародну арену,
Молодий та перспективний колишній апаратник з розділення рідкоземельних елементів на дільниці сорбції та екстракції цеху основного виробництва ГМЗ ДП «СхідГЗК», наполегливий у роботі, активний у громадському житті, учасник благодійних проєктів. Він із цікавістю освоював суміжні професії, мав перспективи до професійного розвитку: проходив навчання, щоб виконувати обов’язки майстра.
Але плани докорінно змінилися 24 лютого 2022 року. На другий день повномасштабного вторгнення Борис прийшов до військкомату, пройшов лікарську комісію і того ж дня з речами відправився до військової частини. І вже 1 березня був у Бахмуті. Досвід набував по ходу, перші три місяці на різних ділянках фронту Донецької області займався підготовкою місцевості до захисту територій, багато працював руками. Згодом освоїв керування потужним вантажним автомобілем з облаштування тимчасових переправ. Далі були несення служби на Херсонщині, Харківщині, Запоріжжі, Дніпропетровщині, Сумщині та завдання на Курщині. Паралельно – навчання у Франції та опанування спеціальності сапера.
Новий 2024 рік Борис зустрів у госпіталі, куди його доставили з осколковими пораненнями, контузією та частковою втратою слуху. Пройшовши лікування, він повертається до побратимів, займається замінуванням та розмінуванням територій.
Восени 2024 року внаслідок мінно-вибухового поранення отримує важку травму, яка призводить до ампутації нижньої кінцівки. Після складного періоду відновлення, постійних фантомних болів, медикаментозної підтримки, непростого психоемоційного стану та протезування, влітку 2025 року Борис закінчив військову службу. І розпочав пошуки нового себе. Організовував збори для своїх побратимів, шукав автівки, запчастини для ремонту, зарядні станції та відправляв їх на фронт. Був залучений до роботи з ветеранами, у проведенні військово-патріотичних заходів для старшокласників. Та як не дивно, знайшов себе саме у спорті, яким до війни займався епізодично. Спочатку тренувся в залі, по кілька годин щодня. Згодом до цього додалися спортивні змагання для ветеранів.
«Щоб почати займатися спортом, мені треба було відрізати ногу. Це чорний гумор, але він дуже точно описує мій шлях», — говорить Борис пресцентру Мінветеранів.
За цей час ветеран спробував усі доступні для себе види адаптивного спорту: баскетбол, волейбол, регбі на кріслах колісних, велотренажери й велоспорт, параджиу-джитсу, парасамбо, гирі, силові дисципліни. Частину з них залишив, до інших планує повертатися: «Ти перезбираєш себе, знаходиш себе нового кожного разу і рано чи пізно віднаходиш той вид спорту, який підходить саме тобі».
Сьогодні Борис тренується щодня. Часто — просто неба, на звичайному кріслі колісному, яке він власноруч переробив для тренування, навіть узимку, за мінусової температури.
«Спорт — це те, що мене повертає до життя. Бути в русі, бути в команді, відчувати себе частиною команди — цього дуже не вистачало після травмування», – каже ветеран.
Підтримку Борису дають рідні, близькі, побратими, громада Жовтих Вод, перший тренер, з яким його познайомив міський голова, а також ветерани, з якими він потоваришував на змаганнях і спортивних заходах.
Тим ветеранам і ветеранкам, які лише думають про спорт, але ще не наважилися зробити перший крок, радить не чекати ідеальних умов й шукати можливості для занять спортом: «Гуртуйтеся в громадах, шукайте однодумців, їдьте туди, де є можливості. Ви обов’язково знайдете свій шлях».
На змаганнях Air Force and Marine Corps Trials Борис планує виступати у таких дисциплінах: волейбол сидячи, баскетбол і регбі на кріслах колісних, метання диску. Бути частиною національної збірної України для нього — це відповідальність і можливість показати іншим ветеранам власним прикладом: «Ми не втрачені. У нас ще багато роботи. За себе теж треба повоювати. Війна не закінчилася».
Для України участь у таких змаганнях — це про включення у міжнародну ветеранську спільноту, обмін практиками реабілітації та відновлення, а також про послідовний розвиток адаптивного спорту як частини державної ветеранської політики.
Громада Жовтих Вод щиро пишається своїм земляком. Ми віримо в Бориса, в його силу, характер та незламність, і тримаємо кулаки за кожен старт. Бажаємо гідних виступів, нових перемог і головне — відчуття підтримки всієї країни за спиною. Борисе, ти вже надихаєш — Жовті Води з тобою.
За матеріалами Міністерства ветеранів України.
фото – з архіву Бориса Гунька.
