У 2019 році в Україні зібрали рекордний урожай зернових – близько 75 мільйонів тонн. Цього року досягти свого ж максимуму країні навряд чи вдасться. За оцінками заступника міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тараса Висоцького, падіння врожайності зерна складе близько десяти мільйонів тонн. Але проблемою може стати зниження не тільки виробництва, а й світових цін на сільгосппродукти, повідомляє “Дніпро Регіон“.
Минулорічний результат поки дозволяє нам не знижувати експортних темпів: за перші кілька місяців сезону країна відправила на зовнішні ринки близько 40 мільйонів тонн зерна. Однак у наступному маркетинговому році, згідно прогнозів експертів, поставки можуть скоротитися на 10-15%. А оскільки саме від експорту зернових багато в чому залежать обсяги валютних надходжень в Україну і стабільність курсу гривні, відчує це зниження не тільки агропромисловий комплекс, але й далекий від пересічний громадянин.
«Не кліматить»
Однією із причин можливого падіння врожаю називають цьогорічну зиму, яка стала найтеплішою за останні десятиліття. І хоча зараз, за словами Висоцького, більшість культур знаходяться в доброму та задовільному стані, ситуацію може зіпсувати непередбачуваність погоди – наприклад, якщо морози вдарять в березні, чого не виключають метеорологи. А низькі температури в умовах відсутності снігу на полях, як відомо, здатні значно вплинути на стан посівів.
Серед факторів ризику – брак продуктивної вологи в ґрунті, спровокований посушливою та аномально теплою осінню. За оцінками аграріїв, зараз земля зволожена лише на 7 см в глибину при необхідних для гарного врожаю озимих 10-15 см.
Нехарактерно високі для зими температури крім того що змусили посіви кілька разів передчасно «прокидатися», дозволили вижити більшій кількості комах-шкідників, що вже найближчим часом обернеться додатковими витратами на обробку посівного матеріалу і ризиком пошкодження врожаю.
Плутанина з земельною реформою
Ймовірне падіння врожайності частково обумовлене і діями влади, яка ніяк не може визначитися з форматом і змістом земельної реформи. Учасників аграрного ринку в першу чергу хвилює питання можливого відкриття ринку землі. Розгляд відповідного законопроекту з урахуванням понад чотирьох тисяч поправок до нього, за словами самих же депутатів, може затягнутися до середини літа.
В умовах невизначеності деякі учасники галузі, намагаючись зіграти на випередження, почали по-своєму готуватися до відкриття ринку – посилено запасати кошти для придбання максимально можливої кількості землі, зберігши за собою основний засіб виробництва. З цією метою фермери масово вирізають худобу, що призведе до скорочення посівних площ під кормові культури.
Коронавірус
Неприємністю для українських аграріїв може стати не тільки скорочення врожайності, а й зниження цін на їх продукцію. За останні п’ять років одним з основних покупців вітчизняних зернових і олійних культур став Китай, в якому сьогодні вирує епідемія коронавірусу Covid-2019, яка вже встигла істотно обвалити світові ціни на ключові метали і продовольство.
Так, спалах китайського вірусу вже призвів до значного зниження вартості пальмової олії, а у разі, якщо він дістанеться Індії, яка є другим найбільшим покупцем у світі, ціна посилить падіння. А це неминуче потягне за собою здешевлення рідних для українських виробників сої та соняшнику.
Наслідки неконтрольованого поширення коронавірусу почали відчувати і вітчизняні виробники сільгосптехніки. За словами Олександра Складанного, директора КФ «Реал-М», що займається розробкою і виробництвом сільськогосподарського устаткування під торговою маркою «Агросепмаш», експорт в європейські країни поступово просідає:
«Італія і Німеччина, які залишаються головними осередками поширення Covid-2019 в Європі, змушені були закрити торгові кордону, через що призупинили покупку української техніки, – констатує він. – Під питанням залишаються Іспанія і країни Балтії. У свою чергу, Південно-Східна Європа, США, Канада та Австралія поки не знижують попит».
Український агропромисловий комплекс в силу свого масштабу апріорі схильний до глобальних трендів, і, з огляду на його значимість для економіки країни, чи збудуться несприятливі прогнози, буде залежати від дій держави.
