Вівчарик жовтобровий за розмірами значно менший від горобця. Голова маленька, дзьоб тонкий, очі відносно великі та виразні, над очима є жовті брови, шия коротка, верх тіла сірувато-жовто-зелений. Груди ж яскраво жовті, а черево біле. Короткі ноги жовтого кольору, пальці з дрібненькими кігтиками. Маса вівчарика жовтобрового не перевищує 11 грамів. Харчуються вівчарики дрібними комахами, розшукують їх яйця , гусінь і лялечок, не дають спокою різноманітним павукам. На комах вони досить часто полюють в повітрі.
Вівчарик жовтобровий прилітає з вирію в квітні-травні. Відновивши сили після перельоту, пара на землі будує гніздо, використовуючи луб’яні волокна, суху траву, ніжні пагони трав, кінський волос і шерсть. Гніздо кулясте, притиснуте до землі з боковим входом і добре замасковане. Знайти його можна лише випадково. Якщо в ньому сидить самичка, то її забарвлення зливається з кольором навколишньої рослинності, і тому вона злітає лише тоді, коли хижак чи людина наблизяться на критичну відстань.
Залицяючись, самець вівчарика жовтобрового тривалий час переслідує самичку, сідає на гілку куща чи дерева поруч, весь час щебече, нахиляє голову, повертаючись то вправо то вліво. Після парування всередині або вкінці квітня, травня самичка відкладає 5-7 білих, з червонувато-бурими плямками яєць. Самець у насиджуванні участі не бере. Кладку самичка насиджує 13 днів. Малюки вилуплюються кволі, погано вкриті пір’ям, і залишаються в гнізді протягом двох тижнів. Підрісши, набравшись сил, молоді вівчарики починають літати. У цей час вони значно жовтіші від батьків.
Відлітають вівчарики жовтоброві на зимівлю в кінці серпня на початку вересня. Зимують у Південній Африці.
