Цікаве про Дніпро. Судячи з документів, Діївка вперше згадується у 1755 р. Її засновником вважається Максим Дій — запорозький військовий старшина. Місцевість нинішньої слободи Діївки — найдавніше запорозьке займище, старовинна козацька маєтність. Про це повідомляє Дніпро Регіон з посиланням на Історичний Дніпро.
Після початку будівництва Катеринослава у 1776 р. на території слободи Половиці більша частина її мешканців розійшлася по навколишніх селах, оселилися вони й у Сухачівці. Сюди перенесли стару церкву Казанської Божої Матері з Половиці. У 1798 р. Діївка отримала статус державної казенної слободи. Це означало, що її жителі мали особисту свободу й не були кріпаками. У 1803 р. у Діївці з’явився молитовний будинок, а згодом там збудували кам’яну Хрестовоздвиженську церкву. Найтісніша співпраця з Катеринославом припадає на кінець ХІХ — початок ХХ століття. У цей час у місті почали працювати великі промислові підприємства, зокрема завод ім. Г. Петровського. Мешканці Діївки, відчувши можливість заробітку на підприємствах, переїжджали до Катеринослава. У 1895 р. відкрили залізничний роз’їзд «Діївка». З часом він перетворився на вантажну станцію, а електричка до центру Дніпра йде 13 хвилин.
Територіально селище поділяється на першу (східну) та другу (західну) частини. Такий поділ сформувався у 1920-х роках, коли населення Діївки досягло 10 тисяч осіб. На місці старої малоповерхової забудови у 1970-х роках розгорнулося будівництво, почали з’являтися сучасні багатоповерхівки житлових масивів Червоний Камінь і Комунар (нині Покровський), а церква поступово опинилася серед них. Із 1995 р. у храмі проводили ремонтні роботи.
У серпні 1941 р. західна околиця Дніпра стала місцем найзапекліших боїв. Біля станції Діївка на згадку про ці події встановили монумент «Безіменна висота» на честь захисників міста 1941 р. і визволителів 1943 р. До 1970-х років Дніпро стрімко розширив свою територію, а напередодні нового 1996 р. у місті нарешті відкрили метро, і станція «Комунарівська» (нині Покровська) розташована саме в центрі колишньої Діївки. Завдяки розвитку транспорту Діївка сьогодні є сучасним міським масивом, пов’язаним із центром маршрутними таксі, тролейбусами, трамвайними лініями та приміськими поїздами.
Географічними пам’ятками Діївки є Січева гора (Сичова гора), названа на згадку про битву запорожців із польським військом. Балка Безп’ята (Без’п’ята, нині має назву Кринична) отримала свою назву через повір’я, що там «плодяться було чорти безп’яті»; про походження цієї назви ще у 1889 р. писав Дмитро Яворницький. Також привертає увагу навколишня природа, що збереглася майже в первісному вигляді. У мальовничому лісі водяться качки, кабани та косулі.
Автор публікації: Сергій Булавенко
