Розкішна сіра Лілу — справжня королева підрозділу. Про це повідомляє Дніпро Регіон з посиланням на 128 окрема важка механізована бригада “Дике Поле”.
Вона з’явилася в новоствореній роті ударних безпілотних авіакомплексів одночасно з її заснуванням у 128 окрема важка механізована бригада “Дике Поле”. Тоді командир роти приніс маленьке кошеня й пояснив: його донька обожнює мультфільм «Лілу і Стіч», а для котів кращого позивного й не вигадаєш.
Командир із бойового виходу не повернувся. І для бійців маленьке кошеня стало живою згадкою про людину, яку вони поважали й вважали засновником роти.
Коли Лілу підросла й окотилася, усіх її кошенят бійці розібрали та під час відпусток повезли до своїх родин. Свого господаря знайшла й сама Лілу.
Володимир воював ще у 2014 році, а у 2022-му знову став добровольцем. Після тяжкого поранення він більше не міг воювати як піхотинець, тож перевчився на оператора дронів і з часом став талановитим інженером, який «оживляє» навіть найпроблемніші пташки, аби ті виконували бойові завдання.
Коли настав час переїжджати з Донеччини на Запорізький напрямок, Володимир виїхав останнім — шукав Лілу, яка побігла попрощатися з місцевим котячим панством.
Відтоді пухнаста подружка Володимира завжди поруч: їздить із ним між ППД, у відпустку й назад. Навіть коли він перейшов до іншого підрозділу, який потребував досвідченого інженера, Лілу переїхала разом із ним.
У «Дикому полі» коти — це більше, ніж просто тварини. Вони — оберіг, символ дому й шматочок нормальності серед війни.
