За березень 2020 року значно зросли ціни на продукти харчування. Так, капуста та морква в середньому здорожчали на чверть, цибуля на 38%, борошно зросло на 12,2%, фрукти на 12%, а лимони та імбір взагалі злетіли у ціні майже на 40%. Чому так сталося і чого чекати українцім далі, розповів голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко.
В Уряді пояснюють стрімке зростання цін ажіотажним попитом населення на продукти харчування через введення карантину для запобігання розповсюдженню коронавірусної інфекції та девальвацією гривні.
Ціновий вал
“Насправді, причин, які призвели до такого різкого цінового стрибка, декілька. Але потрібно зауважити, що вже на минулому тижні ціни на деякі продукти стабілізувалися, а за деякими позиціями пішли вниз. Цей тиждень буде показовий: або зниження цін на продукти буде стійким, або уряд задіє більш дієві важелі регулювання”, – розказав він.
На думку фахівця, такий сильний важіль, як державне регулювання цін, потрібно вводити зважено. Але в умовах, коли ціни вже пішли вниз і ринок демонструє відносну стабілізацію, введення держрегулювання на окремі продукти може бути виправданим.
“На жаль, економічні причини для зростання ціни на борошно та хліб є. Їх дві. Перша – це дійсно девальвування гривні з 24,5 до 28. Друга – зростання світових цін на зерно. За 2 тижні вони підвищилися на 12%. Наразі світові ціни на зерно стали падати і ми, як споживачі, невдовзі помітимо, що й ціни на борошно, яке стало дефіцитом в останні два тижні, теж починають “повертатися”, – каже експерт.
Як зауважує Олексій Дорошенко, вперше за останні 6 років, держава продала зерно із Держрезерву, щоб виробити з нього борошно, яке піде на ринок і покриє нестачу, викликану збільшенним попитом.
“На жаль, деякі виробники і деякі торговельні мережі вирішили збагатитися на ситуації. І вперше за останні роки, я бачу, що Антимонопольний комітет звернув на це увагу. Тому що ми, як асоціація, кожного року по 2-3 рази звертаємося до Антимонопольного комітету, коли бачимо не обумовлене економічними причинами зростання цін на харчові продукти. Найчастіше, Антимонопольний комітет дуже довго взагалі не звертає уваги на наші повідомлення. Хоча це дуже дієвий механізм. Я пам’ятаю випадок дворічної давнини, коли ми звернулися до комітету з приводу дуже підозрілого різкого підвищення ціни на яйця. І що ж ви думаєте? Антимонопольний комітет відкрив розслідування, і ціна на яйця одразу ж поповзла донизу і за два тижні знизилася на 30%”, – розповідає голова асоціації.
Наразі, реакція держави на цінову ситуацію достатньо адекватна, – заключає він.
“Бути чи не бути”… ринкам
Великою проблемою для виробників, переважно середніх та дрібних, є неможливість продати свою продукцію через звичні канали збуту – місцеві ринки. Як стало відомо, ринки залишаться зачиненими принаймні до 24 квітня 2020 року. Тож для виробників тепличних овочів, квітів, ранньої городини, молока тощо, ця ситуація загрожує банкрутством.
“Якщо ми з вами говоримо, чому при такому високому попиті так різко росли ціни, потрібно розуміти, що ринки – це 60% усіх роздрібних продажів продуктів харчування у нашій країні. А що стосується тепличних овочів, зелені – це 90%”, – каже Олексій Дорошенко.
У тих умовах, що склалися, ні через великі торговельні мережі, ні через маленькі магазинчики виробники не можуть продати цей товар. Багато виробників вже починають просто викидувати свою продукцію на смітник.
“Пробачте, але по тим же огіркам є кілька днів, щоб їх продати. Після чого вони вже втрачають свій товарний вигляд і реалізації не підлягають. Теж саме стосується томатів, зелені, грибів. І я точно так же до Кабміну доводив – до відкриття ринків ми повністю проблему не вирішимо. Що зробив Кабмін? Він дав роз’яснення, що ринки можуть працювати, якщо органи місцевої влади не вирішать по-іншому. Тому у данному випадку, бізнес вже може лобіювати у себе у містах, селах, ОТГ відкриття ринків. Якщо, фактично, сплата податків важлива для депутатів, мерів, глав селищних рад, то ринки будуть відкриватися. Якщо епідеміологічна ситуація складна, то ми бачимо, що ринки не працюють. У Києві ситуація інша. Тут 70% – це торговельні мережі, тож ринки особливої ролі на грають”, – підсумовує він.
Логістика стає “каменем спотикання”
Серед причин зростання цін – не лише закриття ринків та здорожчання сировини на світових торговельних майданчиках. Однією з таких причин є також закриття приміського та міжміського сполучення.
“Так, вантажний транспорт, як працював, так і працює. Але є великі проблеми із діяльністю складського господарства. Це і проблеми з логістичними підприємствами і проблема перевезення працівників для цих підприємств. Наприклад, у тому ж Києві, величезна кількість складів та магазинів не можуть підвезти працівників із передмість та району. Необхідно погоджувати пересування кожного автобуса із поліцією. Інколи це погодження відбувається дуже повільно, а інколи, по деяким компаніям, Нацполіція не погоджує маршрут”, – пояснює Олексій Дорошенко.
“Відповідно порушуються виробничі ланцюжки. Щоб привезти овочі до торговельної мережі, їх потрібно завантажити у машину. А щоб завантажити – потрібно привезти робітників, які це зроблять. А як привезти, коли погодження немає?”, – наводить приклад експерт.
Інша проблема у тому, що наразі до критичної інфрастуктури не відносяться цілі галузі, які забезпечують наявність продуктів харчування на полицях. Для прикладу – пакування. Типографії, які виробляють пакування не відносяться до категорії критично важливих і наразі не працюють. А як продати харчі без пакування, якщо це заборонено? І таких проблем чимало.
Але впадати у паніку теж не варто. Як нещодавно образно висловився заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тарас Висоцький, “Україна може прогодувати чотири таких країни, як сама”. Практично всіма продуктами харчування, крім цитрусових та екзотів, Україна самозабезпечена.
Наразі відбувається посівна кампанія 2020 року. Про врожай майбутнього року можна буде говорити лише через місяць, але врожаю минулого року достатньо, щоб забезпечити продуктами харчування всіх громадян України. Зараз стоїть проблема лише в тому, щоб ці запаси продовольства зберегти, розумно переробити та вчасно доставити споживачу. І над механізмами реалізації цих завдань варто подумати як урядовцям, так і всім причетним. Адже питання ціни та наявності продуктів на торгових полицях – це питання безпеки України.
