Чутливу історію про порятунок дерева міський голова Самара Сергій Рєзнік розповів у себе на фб-сторінці.
Цей пост я хотів би розмістити саме в контексті святкування Дня міста. Нашого міста.
Хто сказав, що молоде покоління байдуже до оточуючого середовища, що хлопці й дівчата зациклені лише на гаджетах?Молоденька липова алея вздовж гімназії №1, що зеленіє по вулиці Калнишевського.Висаджені напередодні війни саджанці дружно прийнялися, вкорінилися, й цим літом, попри спеку й масові інфекційні хвороби дерев намагалися зростати, аби дарувати перехожим рятівний затінок.Та знайшлися чиїсь міцні руки, поєднані з порожньою головою й жорстоким серцем – задля забавки вкоротили липці віку, переламавши стовбур навпіл.Протягом дня чимало людей пройшли повз, заклопотані своїми справами: це ж, мовляв, не моє особисте, а громадське… Хай хтось інший подбає…Так би чергове деревце й загинуло, всихаючи.Але зі школи йшов учень 8-го класу гімназії №2 Данило Резник. Через пів години він уже порався біля липки з міцною дощечкою і скотчем. Добре серце й умілі руки – ось і все, що потрібно було, аби зберегти красу.Дякуємо тобі, Даниле! Дякуємо твоїм батькам, твоїм учителям, які виховали достойного громадянина.
Патріотизм – це не лише гучні лозунги й вишиванки. Це конкретні дії. Це щира любов до свого міста, до рідної землі. Це готовність творити добро. Ось тоді дійсно буде слава Україні!
