З початку російської агресії як звичайні українці, так і вітчизняні бізнесмени продовжують зазнавати величезних збитків. За попередніми оцінками, прямі збитки України, завдані РФ за минулі 8 місяців війни, перевищили $300 млн, і ця цифра продовжує зростати. Керуючий адвокатським бюро Роман Сацик розповів, чи зможуть власники баз відпочинку Затоки, Кирилівки та інших азово-чорноморських курортів, які постраждали від війни, отримати компенсації за знищене майно. Про це повідомляє Дніпро Регіон з посиланням на УНН.
З перших днів війни на ракетні обстріли зазнали курорти чорноморського узбережжя України: тільки в одеській Затоці повністю знищено кілька десятків баз відпочинку. А готелі на азовських курортах, наприклад, в популярній до війни Кирилівці, були частково віджаті під потреби загарбників, частково пошкоджені. Причому “визволителі” захоплювали найкращі бази, власники яких роками створювали комфорт та затишок для відпочивальників.
У вересні на сайті окупаційної “адміністрації Запорізької області” з’явився список так званого “виявленого безгосподарного майна”, куди увійшло майже 200 баз відпочинку, готелів та туристичних комплексів Кирилівки, включаючи найпопулярніші та найпрестижніші об’єкти – “Приморська Галатея”, “Техас”, ” Перлина Таврії”, “Нью-Васюки” та інші. При цьому сумний досвід Херсона, в якому росіяни крали навіть склопакети з вікон, не кажучи про більш цінні речі та обладнання, майже не залишає підприємцям шансів на те, що після звільнення Кирилівки, Бердянська та інших курортів на Азовському морі вони знайдуть своє майно цілим та неушкодженим.
Проте, зазначає Роман Сацик, керуючий адвокатським бюро “Романа Сацика”, власники турбізнесу мають право на матеріальну компенсацію за знищене або пошкоджене внаслідок дій росії майно. Для того щоб отримати відшкодування завданих агресором збитків, не варто сидіти склавши руки, а слід відразу вчинити ряд дій. Почати можна з подання заяви в ЦНАП або через «Дію», дочекатись складення акту обстеження майна, внесення даних до спеціального Реєстру. Також громадяни та власники бізнесу не позбавлені права звернутися до Європейського суду з прав людини щодо отримання компенсації за зруйноване або пошкоджене майно. Туристичний бізнес при пошкодженні своїх об’єктів окремо подає ще й заяву до Державного агентства розвитку туризму.
Компенсацією в цих випадках буде виплата державою за власний рахунок певній категорії постраждалих грошових коштів в тих розмірах і на тих умовах, які будуть визначені самою державою. Джерелами коштів для такої компенсації можуть у майбутньому стати заморожені за кордоном активи росії. Планується створення міжнародної спеціальної компенсаційної комісії, яка призначатиме виплати за пошкоджене та зруйноване майно.
Варто зауважити, що 14.11.2022 р. Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію «Забезпечення засобів правового захисту та репарацій у зв’язку з агресією проти України», мета якої – створити механізми компенсації Україні збитків, завданих повномасштабною російською агресією. 94 країни підтримали прийняття документу, 73 утрималися і лише 14 проголосувало проти. Сама резолюція є рамковим документом. Її прийняттям Генасамблея визнає, що РФ має бути притягнута до відповідальності за порушення міжнародного права, міжнародного гуманітарного права і прав людини. Тому юридичні наслідки для Москви мають включати відшкодування збитків.
Документ містить рекомендації державам щодо створення міжнародного реєстру таких збитків для документування доказів та інформації щодо шкоди, втрати або каліцтва, заподіяних війною фізичним і юридичним особам, а також державі Україна. Також він визнає необхідність створення у співпраці з Україною міжнародного механізму відшкодування збитків. Резолюція дає “зелене світло” для початку перемовин із державами-партнерами, які мають заморожені російські активи та готові розпочати процедуру їх компенсації.
“Можна сказати, що Україна за час війни значно просунулась у напрацюванні унікального компенсаційного механізму, незважаючи на фактичну відсутність у світі аналогів та відповідних юридичних практик”, – наголошує Роман Сацик. А резолюція ООН, рішення інших міжнародних інституцій та багатосторонні міжнародні договори створюють необхідну правову основу для забезпечення та реалізації дієвого механізму компенсації.
