15 жовтня — Всесвітній день боротьби з раком грудей. На жаль, рак молочної залози найпоширеніше онкологічне захворювання серед жінок.
Пані Ірина з Дніпра має четверту стадію раку молочної залози. Проте як жінка бореться зі страшною недугою розповість Дніпро Регіон з посиланням на сюжет 11 канал. Голос Дніпра.
За місяць до повномасштабного вторгнення я сама свою пухлину дивилася під мікроскопом після біопсії. По великому рахунку майже не залишилось варіантів для мене, – розповідає Ірина. — Я ж хочу дожити до перемоги!
Ірина з родини медиків. 13 років працювала патологоанатомом дитячим і дорослим, потім в онкодиспансері. Деякий час була завідувачкою відділення цитологічної діагностики. Ірина додає, що дуже гарно усвідомлюю свої ризики, знає багато про цю хворобу, зна що іі може очікувати, коли виявляють на четвертій стадії.
Через професійну діяльність проблеми зі здоров’ям почалися ще 7 років тому. Ірина регулярно відвідувала лікарів, здавала аналізи. Проте вчасно виявити онкологію не вдалось.
Разом з Іриною весь час є група підтримки — донька та чоловік.
Я знаю, що багато дівчат, які стикнулися з онкологією, на жаль, не знайшли розуміння у своїх сім’ях. Дуже часто сім’ї розпадаються. Я щаслива, що в мене такого нема, що в мене є підтримка, є чоловік – мій коханий. Ми разом сім років офіційно і всі ці сім років ми боремо за моє життя, — розповідає жінка.
Зі своїм чоловіком Олексієм Ірина познайомилась в караоке. Через 15 хвилин він зробив пропозицію, а за тиждень пара почала жити разом. Спочатку одружились, коли дізнались про рак обвінчались.
Попри тяжку хворобу Ірина не здається. Між курсом хіміотерапії в’яже різноманітні вироби, а частину виручених коштів донатить на Збройні сили.
Серед виробів зроблених власноруч є котокульки та черепашки, яких зв’язала вже тисячі.
Шапочку я теж зв’язала сама. Це коли я була перший раз на хімії. Перший раз в мене випало волоссячко, а це була зима. І мені якось хотілося гарно виглядати. Я зв’язала шапку і причепила до неї оці треси, всі думали, що це мої коса,— ділиться Ірина.
Замовлення у майстрині є по всьому світу. Ірина каже, постійно отримує відгуки про її роботу.
Окрім Антарктиди і Африки, на всіх континентах, в Європі, я думаю, що є в кожній країні. Найбільше їх в Америці, тому що вони, коли організовували в Америці ярмарки на допомогу, вони в мене заказали цих котокульок, — додає жінка.
А згодом Ірина почала в’язати припинди. Це фартух, який є частиною українського жіночого строю.
Один такий виріб Ірина в’яже чотири дні. Придбати їх можна на фейсбук-сторінці Ірина Сємакова-Пелих.
Окрім в’язання, жінка пише вірші, деякі з них потрапили до збірки молодих авторів.
Я жива і буду жити надалі.
Чи хтось каже, що я неправа,
що думки мої надто зухвалі?
Мені больно, але я жива!
Я жива і плекаю, я мрію,
що трапляються в світі дива.
Не згасає в серці надія.
Мені страшно, але я жива.
Я жива, я сміюся і плачу,
вимовляю молитви, слова.
Боже, дай мені сили і вдачі,
щоб ще раз сказати, я жива.
Маю заповітну мрію. Хочу побачити, як моя донька стала успішною, як вона отримала те, що хоче в житті своєму, що вона стала щаслива. Я хочу дожити до перемоги. Половину виручених коштів я залишаю на себе, щоб підтримати свій організм, а половину я віддаю тим людям, які безпосередньо наближають нашу перемогу. Не може бути якогось іншого варіанту. Для мене його не було, — каже Ірина.
Жовтень — місяць обізнаності про рак молочної залози. Лікарі рекомендують до 40 років проводити самообстеження грудей, а після 40 робити мамографію один раз на рік.
Фото з особистої сторінки Ірини у фейсбук.
Раніше ми писали, Рак грудей: лікар-онколог з Дніпра розповів, як вчасно виявити хворобу та пройти мамографію безкоштовно.
