Одне з найпоширеніших питань, яке хвилює і підприємців, і покупців, – видача касових чеків. Про те чому так важливо споживачам вимагати від продавців розрахункові документи журналісти «Дніпро Регіон» розпитали у заступника начальника відділу фактичних перевірок управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Романа Дудника.
Журналіст: Чому фіскальний чек – це так важливо?
Роман Дудник: Фіскальний чек – це не просто формальність. Для бізнесу він є маркером чесної та прозорої роботи, а для покупця – гарантією якості товару чи послуги та можливістю захистити свої права, зокрема повернути або обміняти товар.
Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265) розповсюджується на всіх суб’єктів господарювання, тому його вимоги потрібно знати всім суб’єктам господарювання.
Законодавство зобов’язує суб’єктів господарювання видавати споживачеві фіскальний чек під час кожної покупки.
Водночас бізнес має право самостійно обирати, яку касову техніку використовувати: класичний реєстратор розрахункових операцій (РРО) або програмний РРО (ПРРО).
Журналіст: До речі, при поверненні товару, який документ повинен видати продавець?
Роман Дудник: Потрібно звернути увагу споживачів та суб’єктів господарювання, що при здійсненні розрахункової операції з повернення товару обов’язково повинен застосовуватись зареєстрований належним чином РРО або ПРРО та видаватись споживачеві фіскальний чек на повну суму розрахункової операції (вимоги п.1 та п.2 ст.3 Закону № 265).
Розрахунковий документ повинен містити всі обов’язкові реквізити. Якщо хоча б один із них відсутній, такий чек вважається недійсним.
Споживачам можуть видаватись фіскальні чеки як в паперовому вигляді так і в електронній формі, але за вимогою споживача видати з програмного РРО паперовий фіскальний чек, суб’єкт господарювання повинен надати саме такий розрахунковий документ.
Журналіст: А як бути, якщо касова техніка вийшла з ладу?
Роман Дудник: На класичний РРО суб’єкти господарювання в податковій службі можуть додатково зареєструвати паперові розрахункові квитанції.
У разі відсутності живлення або технічної поломки РРО, споживачам виписуються та видаються розрахункові квитанції, які після відновлення роботи РРО вносяться до фіскальної пам’яті РРО.
На програмному РРО передбачено режим роботи офлайн. При якому передбачено можливість видачі споживачам фіскальних чеків без наявності інтернету.
Режим офлайн включається у разі відсутності інтернету або зв’язку з сервером. Для даного режиму суб’єкту господарювання необхідно забронювати діапазон номерів чеків для даного режиму.
Більшість ПРРО можуть працювати і в тому числі коли відсутня електроенергія .
Отже, режим офлайн – це такі ж розрахункові квитанції, тільки електроні.
У разі відсутності розрахункових квитанцій або режиму офлайн на програмному РРО при виходу з ладу РРО або відсутності інтернету на програмному РРО здійснювати продаж товарів/послуг заборонено.
Журналіст: А чи може сьогодні провадитись діяльність без застосування РРО/ПРРО?
Роман Дудник: Так, може.
Стаття 9 Закону № 265 регламентує, коли реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються.
Наприклад, при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, уставами і організаціями, окрім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств. Але з обов’язковим оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою суб’єкта господарювання.
Або при продажу страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу.
Акцентую увагу, що це лише кілька випадків. Загалом є 12 пунктів за яких можливо здійснення продажу товарів або послуг без обов’язкового використання зареєстрованих РРО/ПРРО.
Хочу наголосити, що дотримання вимог законодавства та прозоре ведення діяльності – це основа розвитку відповідального бізнесу, довіри споживачів та стабільного наповнення бюджету, а відтак обороноздатності нашої країни.
