6 грудня Православна Церква світло звершує пам’ять святителя Миколая. Це свято, до переходу на новоюліанський календар, відзначали 19 грудня. Про життя святого Миколая, про прикмети, що можна і не не можна робити 6 грудня розповість «Дніпро Регіон».
Святитель Миколай, архієпископ Мир Лікійських, чудотворець прославився як великий угодник Божий. Він народився в місті Патарі Лікійської області (на південному узбережжі Малоазійського півострова), був єдиним сином благочестивих батьків Феофана і Нонни, що дали обітницю присвятити його Богу.
З дитячих років Миколай досягав успіху у вивченні Божественного Писання; вдень він не виходив з храму, а вночі молився і читав книги. Дядько його, Єпископ Патарський Миколай, радіючи духовним успіхам і високому благочестю племінника звів Миколая в сан священика, зробивши його своїм помічником і доручивши йому говорити повчання пастві. Служивши Господу, Святитель горів духом, а досвідченістю в питаннях віри був подібний до старця, чим викликав здивування і глибоку повагу віруючих. Пресвітер Миколай проявляв велике милосердя до пастви, приходивши на допомогу усім потребуючим.
Після смерті архієпископа Іоана він був вибраний єпископом Мир Лікійських. Покликаний пасти Церкву Божу в архієрейському сані, Святитель Миколай залишався тим же великим подвижником, виявляючи пастві образ лагідності, тепла і любові до людей.
У 325 році святитель Миколай був учасником І Вселенського Собору, що прийняв Нікейський Символ віри, і разом зі святими Сильвестром, Папою Римським, Олександром Олександрійським, Спиридоном Тримифунським та іншими отцями Собору боровся з єресю Арія.
Він був воістину світлом для світу і сіллю землі. Ще за життя святитель здійснював багато чудес. Досягнувши глибокої старості, святитель Миколай мирно відійшов до Господа († 345-351). Чесні його мощі зберігалися нетлінними в місцевій кафедральній церкві і виливали цілюще миро від якого багато хто одержував зцілення.
Святитель Миколай – знаний чудотворець, помічник нужденних, вбогих, хворих і подорожуючих; він – швидкий захисник під час лихої години, заступник дітей та великий угодник Божий. Його ім’я з грецької означає «переможець народів». І, справді, він з Божого благословення воістину є переможцем і народів, і часу, і зла на цій землі. Адже з того часу, як жив у далекому ІІІ – на початку IV століття, та й донині – пам’ять про його добрі і богоугодні справи живе поміж різних народів, крізь віки дарує натхнення і надію всім християнам.
На нашій землі шанування святого Миколая прийшло у Х столітті, з поширенням християнства. Цей святий дуже полюбився нашому народові, і з часом день його пам’яті в грудні став улюбленим зимовим добрим святом з подарунками, солодощами, гостинами, дитячими забавами тощо. Є добра традиція дарувати одне одному подарунки в цей день, адже так приємно виявляти увагу і турботу про ближнього.
Тож, наслідуючи святителя Миколая, творімо добро, поки воно в межах наших сил і допоки ми на нього здатні. Наповнюймо наші душі милосердям та даруймо його тим, хто цього потребує. І нехай святитель Миколай, архієпископ Мир Лікійських, чудотворець, допомагає вам в усіх ваших добрих справах!
Що можна робити 6 грудня
- У цей день потрібно піти до церкви, після служби варто накрити пісний святковий піст. У Миколи варто попросити про вдалий шлюб і щасливого сімейного життя.
- У цей день варто віддати всі борги.
Що не можна робити 6 грудня
- Не можна 6 грудня сваритися з близькими. Інакше весь наступний рік з ними будуть погані відносини.
- Не можна 6 грудня давати гроші в борг. Якщо порушити заборону, то можна залишитися без достатку.
- Не можна 6 грудня брати в руки гострі предмети. Інакше в родині можуть скандали.
- Не можна 6 грудня відмовляти людям у допомозі. Це може призвести до втрати удачі.
Прикмети 6 грудня
- Якщо на деревах іній, то в наступному році буде багатий урожай.
- Якщо на вулиці сонячно і морозно, то урожай буде поганим.
- Якщо з дороги сніг змітає вітер, то почнеться відлига.
