5 січня – навечір’я Богоявлення у церковному календарі іменується Хрещенський святвечір. Адже він знаменує собою переддень великого церковного торжества, час приготування до дванадесятого свята Богоявлення, Хрещення Господнього. Про традиції цього дня розповість Дніпро Регіон.
В цей день, 5 січня, прийнято дотримуватися одноденного посту. До речі, цей піст вважають найдавнішим серед одноденних, який запроваджено приблизно у ІІІ столітті одночасно зі святом Богоявлення, що спочатку відзначалося як єдине свято разом із Різдвом Христовим. Цей пісний день був аналогом пасхального посту, який в кінці ІІ – на початку ІІІ століття тривав два дні або 40 годин.
Через важливість події, яка вшановуватиметься наступного дня – подія Хрещення Господнього, святе Богоявлення – Церква й установила цей піст. Традиція готувати на Хрещенський святвечір кутю, яку називають «голодною», теж пов’язана з постуванням. Тому ця традиційна хрещенська страва, на відміну від, скажімо, «багатої» різдвяної чи «щедрої» куті, виглядає доволі скромно, аскетично і складається лише з кількох базових складників.
В православних храмах вранці 5 січня буде звершуватися літургія за чином святителя Іоана Золотоустого. Після літургії славлення посеред церкви – співаються перед запаленою свічкою тропар та кондак свята Богоявлення, а також звершуватиметься Велике освячення води. Вода, освячена за Чином великого водосвяття, є особливою, адже цей Чин звершується лише на свято Богоявлення двічі на рік: у Навечір՚я Богоявлення та наступного дня, в саме свято Хрещення Господнього. Вода, що освячена в дні святкування Богоявлення, в церковній традиції отримала назву «велика агіасма», що українською мовою означає «велика святиня».
