Сьогодні, 4 квітня, православні та греко-католики України відзначають Лазареву суботу — одне з найдавніших і найглибших свят великоднього циклу. Цей день передує Вербній неділі та є останнім духовним перепочинком перед суворим Страсним тижнем. «Дніпро Регіон» розповість що це за свято, які існують традиції, прикмети та що не можна робити в день Лазаревої суботи.
Що таке Лазарева субота і коли вона буває
Лазарева субота належить до великоднього церковного циклу і передує Вербній неділі. Щороку її відзначають у суботу шостого тижня Великого посту. Фіксованої дати свято не має — вона залежить від дати Великодня. У 2026 році Воскресіння Христове припадає на 12 квітня, тому Лазарева субота відзначається рівно за вісім днів до Великодня — 4 квітня. Великий піст цьогоріч розпочався 23 лютого.
Євангельська історія: як Ісус воскресив Лазаря
Свято отримало назву від імені друга Ісуса — Лазаря, якого той, згідно зі Святим Письмом, воскресив після смерті. Лазар жив у селі Віфанія поблизу Єрусалима. До його оселі разом із сестрами часто приходив Ісус. Якось Лазар тяжко захворів. Ісус дізнався про це і поспішив до Віфанії, але не встиг — Лазар помер за чотири дні до його приїзду. Тоді Спаситель пішов до гробниці друга, там заплакав, а потім звелів прибрати камінь, який закривав вхід до печери.
Згідно з Євангелієм від Іоанна, Христос промовив: «Розв’яжіть його й звільніть, щоб міг ходити». Цей день нагадує вірянам про владу Господа над життям та смертю, підтверджуючи надію на вічне життя.
Чутка про це диво швидко поширилася, і коли Ісус у Вербну неділю в’їжджав до Єрусалима, його зустрічали з великою радістю.
Традиції Лазаревої суботи
У Лазареву суботу віряни беруть участь у богослужіннях, згадують чудо воскресіння Лазаря, моляться за своїх рідних, а також готуються до зустрічі Вербної неділі та Страсного тижня. У цей день заведено молитися не тільки за здоров’я живих, а й за упокій душ померлих.
Напередодні Вербної неділі люди приносили в храм гілочки верби, які освячували під час вечірньої служби. Оскільки пальми не ростуть у наших краях, їх замінили на вербу — одне з перших дерев, що розквітають навесні. Вона символізує оновлення природи та воскресіння.
У давнину господині готували пісні млинці з гречаного борошна та «лазарчики» — невеликі хлібці у формі людини. На столі були каші, бобові страви з олією та овочеві салати.
Священники прикрашають храми зеленню й одягають світлі шати, а парафіяни приносять вербові гілочки. Це свято нагадує, що справжня сила людини — у вірі та довірі до Бога.
Що можна їсти в Лазареву суботу
Церква дозволяє в Лазареву суботу послаблення посту: можна вживати рибу, ікру, рослинну олію та вино. Рибна ікра символізує життя, відродження, вічність. М’ясо, молочні продукти та яйця залишаються під забороною.
Що не можна робити 4 квітня
У Лазареву суботу забороняється займатися прибиранням, пранням або миттям вікон і підлоги; шити, вишивати, плести чи займатися іншими рукодільними справами; сваритися, лихословити, ображати інших; організовувати гучні розваги чи застілля.
У цей день не слід користуватися ножицями, ножами або іншими гострими предметами, щоб не привернути конфлікти. Вірили, що все сказане в цей день вплине на наступні 365 днів. Також у народі не варто відмовляти в допомозі нужденним.
Існує традиція відкладати господарські клопоти та не займатися важкою фізичною працею.
Народні прикмети на Лазареву суботу
У давнину в народі вірили в такі прикмети:
- Якщо змії, ящірки та інші холоднокровні покидають свої нори — слід чекати теплої погоди.
- Дощова погода — до гарного врожаю жита.
- Якщо чутно крик сови — слід чекати похолодання.
- Туман на свято — до швидкого потепління.
- Якщо освятити насіння, зокрема горох, у храмі — воно рано зійде і буде добрий урожай.
- Якщо дівчина приміряє весільну сукню в Лазареву суботу — весілля відбудеться до наступного Великодня.
Також вважається, що якщо цього дня прочитати «Отче наш», тримаючи в лівій руці гілочку верби, а правою перехреститися та попросити у Бога достатку — в родині покращиться матеріальне становище.
