30 листопада Свята Церква вшановує пам’ять апостола Андрія Першозванного. Про життя та ким був апостол Андрій Першозванний, про прикмети, що можна і не можна робити 30 листопада розповість «Дніпро Регіон».
Саме святий апостол Андрій за давньоруськими літописами, першим почав проповідувати християнство на Русі. Він був братом святого апостола Петра, обоє вони походили із Вифсаїди Палестинської. З юності майбутній апостол всією душею полюбив істинного Бога. Він не одружився і разом зі своїм братом займався рибальством. Коли в Ізраїлі розпочав свою проповідь святий пророк, Предтеча і Хреститель Господній Іоанн, святий Андрій став його найближчим учнем.
Святий Іоанн Хреститель сам направив двох своїх учнів, майбутніх апостолів Андрія Первозванного і Іоанна Богослова, до Христа, вказавши, що Він є Агнець Божий. Христос першим обрав Собі його в учні, тому й називають його Первозванним.
Коли після зішестя Святого Духа апостоли кидали жереб, вирішуючи, куди кому йти проповідувати Христову віру, йому випала Скіфія. Скіфією в античному світі називали загалом Східну Європу і, зокрема, безмежні простори на північ від Чорного моря, тобто землі теперішньої України. Про благовістя апостола Андрія у Скіфії свідчать такі давні християнські письменники, як Іполит Римський (III ст.), церковний історик Євсевій Кесарійський (IV ст.) та інші.
У стародавньому літописі «Повість минулих літ» розповідається про подорож Андрія Первозваного углиб українських земель: «Дніпро впадає у Понтійське море; море це звуть Руським. Уздовж його берегів навчав, як кажуть, святий Андрій, брат Петра. Коли Андрій навчав у Синопі і прийшов до Корсуня, він довідався, що від Корсуня недалеко гирло Дніпрове. І прибув він до гирла Дніпрового, а звідти вирушив угору по Дніпру. І сталося, що він прибув і зупинився під горами на березі. А ранком, уставши, промовив він до учнів, що були з ним: «Бачите ви гори ці? На горах цих засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков здвигне тут Бог». І піднявся він на гори ці, поблагословив їх, помолився Богу і зійшов з гори цієї, де пізніше виріс Київ».
Український народ упродовж багатьох століть зберігав пам’ять про цю подію як віддзеркалення історичного факту. Це дало підставу прославляти апостола Андрія Первозваного як основоположника Церкви Христової в Україні. Київський Собор, який відбувався у 1621 р., у часи відродження Української Православної Церкви після болючого удару, завданого їй унією, своїм авторитетом ствердив апостольське походження християнства на українській землі.
У соборній постанові сказано: «Святий Апостол Андрій — перший архиєпископ Константинопольський, патріарх Вселенський і Апостол Український. На київських горах стояли ноги його, і очі його Україну бачили, а уста благословляли, і насіння віри він у нас насадив. Воістину Україна нічим не менша від інших східних народів, бо і в ній проповідував Апостол».
Останнім містом, куди прийшов Первозванний апостол і де йому судилося прийняти мученицьку кончину, було місто Патри. Багато чудес Господь явив через учня Свого в цьому місті. Недужі зцілялися, сліпі прозрівали. Звершені апостолом чудеса і його полум’яне слово просвітили істинною вірою майже всіх громадян міста Патри. Трохи залишалося язичників в Патрах, серед них був правитель міста Егеат. Апостол Андрій не раз звертався до нього зі словами благовістя, але навіть чудеса апостола не переконали його.
Святий апостол з любов’ю і смиренням взивав до його душі, прагнучи відкрити йому християнську таємницю вічного життя, чудотворну силу Святого Хреста Господнього. Розгніваний правитель наказав розіп’яти апостола. Язичник думав зганьбити проповідь святого Андрія, якщо віддасть його смерті на хресті. З радістю прийняв святий Андрій Первозванний рішення правителя і з молитвою до Господа сам зійшов на місце страти. Щоб продовжити муки апостола, Егеат наказав розіп’ясти його на хресті особливої форми, на подобу літери Х (який тому став називатися Андріївським хрестом), не прибиваючи руки і ноги святого, а прив’язати їх до хреста.
Два дні апостол з хреста учив присутніх навколо городян. Люди, які слухали його, всією душею співчували йому і зажадали зняти святого апостола з хреста. Злякавшись народного обурення, Егеат наказав припинити страту. Але святий апостол став молитися, щоб Господь удостоїв його хресної смерті. Як не намагалися воїни зняти апостола Андрія, руки їм не корилися.
Розп’ятий апостол, віддавши Богу хвалу, вимовив: “Господи, Ісусе Христе, прийми духа мого”. Тоді яскраве сяйво Божественного світла освітило хрест і розіп’ятого на ньому мученика. Коли сяйво зникло, святий апостол Андрій Первозванний вже віддав свою святу душу Господу.
Кілька століть потому, при імператорі Костянтині Великому, мощі святого апостола Андрія були урочисто перенесені до Константинополя і покладені в храмі Святих Апостолів поруч з мощами святого євангеліста Луки і учня апостола Павла – апостола Тимофія.
Що можна робити 30 листопада
- У цей день потрібно піти в храм і поставити свічку, помолитися. У святого Андрія варто попросити про захист сім’ї, щасливий шлюб і милосердя до оточуючих.
- У цей день потрібно накрити багатий стіл, але страви повинні бути пісними, бо триває ще Різдвяний піст.
- У цей день прийнято гадати, проте варто відзначити, що церква це не схвалює. Можна ввечері вийти на вулицю і запитати ім’я першого зустрічного – так зватимуть чоловіка. Також варто відламати під час вечері шматочок хліба і покласти під подушку, примовляючи: “Суджений, ряджений, приходь до мене вечеряти”. Після цього уві сні можна побачити нареченого.
Що не можна робити 30 листопада
- Не можна 30 листопада займатися домашніми справами. У цей день краще відпочити і провести час з сім’єю.
- Не можна 30 листопада виходити з дому без потреби. У цей день особливої сили набирає нечисть.
- Не можна 30 листопада пускати в будинок гостей, навіть добре знайомих. Це вважається поганою прикметою.
- Не можна 30 листопада сваритися з сім’єю. Скандали затягнуться надовго, якщо порушити цю заборону.
Прикмети 30 листопада
- Якщо в цей день мороз, то в наступному році буде хороший урожай.
- Якщо в цей день ще не випав сніг, то зима буде теплою і м’якою.
- Якщо в цей день в печі червоний вогонь, то буде холоднеча.
