27 жовтня – день святого Нестора Літописця: заборони дня

27 жовтня православні християни вшановують пам’ять святого преподобного Нестора Літописця, Києво-Печерського. Про життєвий шлях святого, про прикмети, що можна і не можна робити 27 жовтня, розповість «Дніпро Регіон».

Майбутній літописець Нестор Печерський народився в 1056 р. в Києві. Юнаком він прийшов до преподобного Феодосія і став послушником у Печерському монастирі. Чернечий постриг преподобного Нестора звершив ігумен Стефан. При ньому ж він був висвячений на ієродиякона. Про його високе духовне життя говорить те, що він у числі інших преподобних отців приймав участь у вигнанні біса з Микити Затворника, спокушеного юдейським мудруванням.

Преподобний Нестор цінував істинне знання, поєднане зі смиренням та покаянням. “Велика буває користь від учення книжного, – казав він, – книги навчають нас шляху до покаяння, бо від книжних слів набуваємо мудрість і стриманність. Це ріки, що напуюють всесвіт, від яких походить мудрість. У книгах є незлічена глибина, ними втішаємося у смутку, вони є кермом стриманності”.

В монастирі преподобний Нестор мав послух літописця. У 80-х роках він написав “Читання про життя і загибель блаженних страстотерпців Бориса і Гліба” у зв’язку з перенесенням їх святих мощей до Вишгорода 1072 року. У 80-х роках преподобний Нестор склав житіє преподобного Феодосія Печерського, а в 1091 році, напередодні престольного свята Печерської обителі, ігумен Іоан доручив йому добути із землі для перенесення у храм святі мощі преподобного Феодосія.

Головним подвигом життя преподобного Нестора було складення до 1112-1113 року «Повісті минулих літ». Надзвичайне широке коло джерел (попередні руські літописи та сказання, монастирські записи, візантійські хроніки Іоана Малали та Георгія Амартола, різні історичні збірки, розповіді старця-боярина Яна Вишатича, торговців, воїнів, мандрівників), осмислених з єдиної, суто церковної точки зору, дозволило преподобному Нестору написати історію Русі як складову частку всесвітньої історії, історії спасіння людського роду.

Інок-патріот викладає історію Київської Церкви в головних моментах її історичного становлення. Він говорить про першу згадку руського народу в церковних джерелах – у 866 році, при святому патріарху Константинопольському Фотії; повіствує про створення слов’янської абетки святими рівноапостольними Кирилом та Мефодієм, про хрещення святої рівноапостольної Ольги в Константинополі.

Літопис преподобного Нестора зберіг нам розповідь про перший православний храм у Києві (945 р.), про сповідницький подвиг святих варягів-мучеників (983 р.) і Хрещення Русі (988 р.). Першому вітчизняному історику завдячуємо ми свідоцтвами про перших митрополитів Київських, про утворення Печерської обителі, про її засновників та подвижників. В літописі дано богословське осмислення нашої історії. Духовна глибина, історична достовірність і патріотизм «Повісті минулих літ» ставлять її поряд із найвеличнішими творами світової писемності.

Преподобний Нестор спочив близько 1114 року, заповідавши печерським ченцям-літописцям продовження своєї великої праці. Його наступниками у літописанні стали ігумен Сильвестр, ігумен Мойсей Видубицький та ігумен Лаврентій. Поховано преподобного Нестора у Ближніх печерах преподобного Антонія Печерського.

Що можна робити 27 жовтня

У цей день потрібно помолитися в повній тиші. У святих варто попросити про бажане. Під час молитви варто думати про те, чого ви хочете найбільше.
У цей день молодим дівчатам варто піти до церкви. Там потрібно поставити свічку перед чином Богоматері, щоб вона захистила від бід.

Що не можна робити 27 жовтня

Не можна 27 жовтня переїдати. Інакше в життя можна притягнути хвороби.
Не можна 27 жовтня давати обіцянки, які ви не зможете виконати. Інакше можна притягнути серйозні проблеми.
Не можна 27 жовтня брати гроші в борг. Якщо порушити заборону, то можна зіткнутися з бідністю.
Не можна 27 жовтня конфліктувати і пліткувати. Це може серйозно розгнівати святих. Вважається, що якщо порушити заборону, то скандали будуть переслідувати до Різдва.
Не можна 27 жовтня ходити в гості. Предки вірили, що це може стати причиною втрати щастя в будинку.