2 лютого за новоюліанським календарем правславні відзначають велике, одне з дванадцяти найбільших свят Православної Церкви – Стрітення Господнє, яке щороку відзначається в один і той самий день, через 40 днів після події Різдва Христового. Про свято Стрітення Господнє та чому обов’язково потрібно освятити свічки у церкві розповість Дніпро Регіон.
Євангельська подія, на спомин якої було встановлене це свято, оповідає про те, як, виконуючи тогочасний закон, Богородиця та праведний Йосиф Обручник принесли Богонемовля до храму, щоби посвятити Його Богові і віддати за Нього символічну жертву (плату). На порозі храму їх зустрів праведний старець Симеон, який прийняв на руки Немовля-Христа. Тож свято Стрітення – це свято зустрічі, зустрічі Бога.
Стрітення Господнє є останнім дванадесятим перед Великим постом. Воно є унікальним за своєю богослужбовою традицією, адже присвячене водночас прославленню і Спасителя, і Його Пречистої Матері, тобто одночасно є і Господнім, і Богородичним святом. Богослужіння звершуються священнослужителями зазвичай в блакитних облаченнях, в яких вшановують свята на честь Діви Марії.
Чому освячують свічки на Стрітення Господнє
На свято Стрітення Господнього, у храмах традиційно освячують свічки. Зазвичай, після освячення ці свічки використовують, засвічуючи під час домашньої або церковної молитви.
Цей звичай, запроваджений святителем Петром Могилою, походить від давньої традиції звершувати хресний хід із запаленими світильниками. Подібні процесії з’явилися як вияв подяки за визволення Константинополя від моровиці, а Антіохії – від руйнівних землетрусів.
За переказами, у VI столітті Антіохія та Константинополь пережили страшні катаклізми: потужні землетруси та смертельну епідемію, що забирала тисячі життів щодня. Саме в цей час у Візантійській імперії закріпилося святкування Стрітення Господнього. Деякі дослідники вважають, що воно було встановлене як знак вдячності Богові за позбавлення від цих бід.
Можливо, саме ці події породили народне вірування в захисну силу стрітенських свічок. Вважається, що вони допомагають у негоду, під час грози та буревіїв. Через це їх часто називають «громовицями».