Старий Новий Рік – незвичайне свято, яке відзначають лише на території колишнього СРСР. Чому так вийшло, які традиції, прикмети та заборони з ним пов’язані? Про це вам розповість Дніпро Регіон.
Історія свята
Два Нові Роки ми святкуємо через розбіжність на 13 днів у юліанському та грегоріанському календарях. До ХХ-го століття у нас жили за юліанською, а після введення грегоріанського, церква відмовилася переходити на нове літочислення. Тому православні свята ми переважно відзначаємо за старим стилем, а Новий Рік святкуємо за новим. За радянської влади було заборонено відзначати Різдво, і щоби це якось заповнити, склалася традиція святкувати Старий Новий Рік.
Прикмети Старого Нового Року
- Свято вважається сімейним, прийнято проводити його весело, а також вибачатися за минулі образи та провини.
- У свято першим має переступити поріг чоловік, щоб у домі був достаток та добробут. Зазвичай, їм виявлявся хтось із «посівальників», які рано-вранці обходили будинки з побажаннями щастя.
- Старий Новий Рік колись також називали «свинячим святом», тому що на стіл зазвичай подавали страви зі свинини.
- У Щедрий вечір обов’язково робили кутю з додаванням олії, вершків, молока. Тому вона називалася щедрою.
Що не можна робити у Старий Новий Рік
- Сваритися, лихословити, зберігати образи.
- Зустрічати свято у старому чи грядному одязі.
- Виносити сміття, щоби з ним не винести і достаток.
- Брати у борг чи позичати свої гроші, продукти, речі.
- Вважати дрібні монети та купюри, вважається, що це до сліз.
- Дівчатам – посівати, але можна напередодні свята щедрувати.
