Після переходу Православної Церкви на новоюліанський календар, Покрова Пресвятої Богородиці відзначається 1 жовтня. Саме тому на день Покрова Пресвятої Богородиці було встановлене і державне свято на честь захисників та захисниць України – як усіх тих, хто в різні епохи боронив землю і державу нашу від чужинців, так особливо наших воїнів, добровольців, ветеранів і волонтерів, які зараз обороняють Батьківщину від російського агресора. 1 жовтня о 9.00 вся Україна на хвилину зупиниться, щоб мовчанням вшанувати подвиг наших людей, які загинули, захищаючи нашу державу та українців. Детальніше про свято Покрова Пресвятої Богородиці, що можна і не можна робити 1 жовтня розповість «Дніпро Регіон».
Покрова Пресвятої Богородиці для православних є одним найбільш релігійним святом осені, та відзначається нарівні з Різдвом і Великоднем.
Для України свято Покрови Пресвятої Богородиці має особливе значення, вважається, що вона є покровителькою нашої країни. З давніх часів, ще козаки вважали, що Пресвята Богородиця охороняє, захищає, є заступницею та покровителькою.
У багатьох селах на її честь святкували й освячували храми, оскільки Покрова вважалась не тільки народно-релігійним, а й національним святом.
Історія встановлення свята Покрови Пресвятої Богородиці
Історія встановлення свята Покрови Богородиці пов’язана з подією чудесного визволення Константинополя від нашестя ворогів, а внутрішній зміст шанування Покрова Богородиці походить від богословського осмислення подвигу молитви та смирення Пречистої Діви Марії.
З передання відомо, що особливе явлення Божої Матері сталося у Влахернському храмі Царгорода під час Всенічного бдіння, «о четвертій годині ночі», тобто за чотири години після заходу сонця, що означає приблизно 11-ту годину вечора за нашим ліком часу. Явлення це побачили святий Андрій Юродивий та його ученик Епіфаній.
Як розповідається у житії святого Андрія, він разом з великою кількістю народу перебував на молитві у Влахернському храмі, знаменитому тим, що в ньому зберігалася Риза Пресвятої Богородиці, а тому він вважався головним Богородичним храмом столиці Східної Римської імперії. Спонуканням до такого велелюдного зібрання було те, що Царгород опинився перед загрозою раптового нападу ворогів у той час, коли військо перебувало у поході. Відтак місто виявилося фактично беззахисним перед супротивниками і єдиною надією залишалося уповання на милість Божу і заступництво святих.
Наприкінці Всенічного бдіння Андрій Юродивий побачив величне видіння – від вівтарної частини храму на висоті явилася Божа Матір, Яку обабіч супроводили святі пророк Іоан Предтеча, Її родич, та апостол Іоан Богослов, названий Її сином, а також сонми ангелів та святих. Пречиста Діва довго молилася зі сльозами, а потім зняла зі Своєї голови мафорій чи омофор, тобто верхнє покривало, і розпростерла його над народом. Від цього покрову виходило сяйво, подібне до сяйва сонячного та сполоху блискавки.
Святий Андрій був вражений видінням та спитав ученика свого Епіфанія: «Чи бачиш, брате, Царицю і Владичицю всіх, Яка молиться за весь світ?» «Бачу, святий отче, і вжахаюся» – відповів учень. Після цього Богородиця у видінні відійшла, але святий Андрій відчув, що особлива сила божественної благодаті, яка супроводжувала подію, залишалася над молільниками.
Невдовзі вороги відступили від Константинополя, бувши вражені та налякані бурею, яка раптово здійнялася на морі та розбила і розкидала багато їхніх кораблів. Відтак місто, хоча і без допомоги війська, завдяки заступництву Пресвятої Діви було врятоване.
З Царгороду шанування заступництва Богородиці та прославлення Її чесного Покрова поширилося на Київську державу в часи після Хрещення Руси, а встановлення особливого святкування в наших землях дослідники пов’язують з іменем великого князя Київського Володимира Мономаха та Печерським монастирем.
З особливою повагою до свята Покрови Богородиці ставилися українські козаки, маючи завжди на Січі головним своїм храмом Покровську церкву. Відтак в українській церковній та суспільній традиції шанування Богородиці-Захисниці переплелося з пошаною до козаків, як борців за свободу і віру православну. Цей зв’язок видимим чином відобразився у особливому типі ікон свята, який названо «Козацька Покрова», де під розпростертим омофором Пречистої Діви зображуються схилені у молитві ієрархи, гетьмани та козаки.
Що можна робити цього дня
- На Покрову ходять в церкву на всінічну службу або треба зранку прийти до храму, помолитися, сповідатися і причаститися. Причастя на Покров – особливе благословення Самої Богородиці!
- Покрова символізує “таємний духовний захист” Пресвятої Богородиці, яка рятує тих, хто щиро просить її допомоги.
- Цей день бажано провести у мирі та злагоді в оточенні близьких за духом людей.
Що не можна робити сьогодні
- Не можна використовувати ненормативну лексику та сваритися.
- Краще не виконувати складну роботу і не розпочинати нову справу.
- Не можна виконувати хатню роботу (шити, прати, прибирати) та виконувати іншу фізичну працю.
