fbpx

Самовільне зайняття земельної ділянки: коли настає відповідальність

Самовільне зайняття земельної ділянки: коли настає відповідальність

Будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права власності, права постійного користування чи права оренди, є самовільним заняттям земельної ділянки. Про це повідомляє sud.ua.

Фактичне використання земельної ділянки до завершення процедури її передачі у приватну власність чи користування є самовільним зайняттям земельної ділянки. Про це зазначила колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, розглянувши касаційну скаргу позивача на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, якими відмовлено у задоволенні позову підприємства до органів Держгеокадастру про визнання протиправним та скасування припису.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підприємство користувалося земельною ділянкою без правовстановлюючих документів. Отже, оскаржуваний припис органів Держгеокадастру винесений відповідно до вимог чинного законодавства.

З такими висновками судів попередніх інстанцій погодився і Верховний Суд. Так, КАС ВС зазначив, що вчинення позивачем дій щодо відведення йому земельної ділянки в оренду та навіть рішення суду у іншій справі, яким відповідного суб’єкта владних повноважень зобов’язано розглянути клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не породжує у позивача права на її використання до прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про надання зазначеної земельної ділянки у користування (оренду) та подальше її оформлення у порядку, визначеному, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У касаційній скарзі позивач посилався на наявність судового рішення в іншій справі, яке набрало законної сили, і суд у цій справі погодився, що таке рішення, яке винесене на користь позивача, відповідно до статті 129 Конституції України, є обов’язковим до виконання.

Суд зазначив, що наявність судового рішення, за загальним правилом, не може звільнити особу від обов’язку виконувати положення закону (щодо належного оформлення права на використання земельної ділянки) та нести відповідальність за його порушення. До того ж така особа не позбавлена можливості в подальшому у встановленому законом порядку захищати свої права шляхом стягнення, зокрема, майнової шкоди з винної сторони.

Також суд зазначив, що, відповідно до частини першої статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним, а, згідно зі статтею 211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

У цій справі Верховний Суд сформулював правову позицію, відповідно до якої будь-які дії, направлені на фактичне використання земельної ділянки без оформлення права приватної власності на земельну ділянку або права постійного користування чи права оренди земельної ділянки в порядку, визначеному, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», є самовільним заняттям земельної ділянки.

З постановою Верховного Суду у справі №1940/1655/18 можна ознайомитися за посиланням.

Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
0
Ми любимо ваші думки, будь ласка, прокоментуйте.x
()
x