Невроз чи істерія? Спробуй кототерапію! Наші пухнасті друзі в це страшне воєнне лихоліття охоче діляться теплом своїх сердець і допомагають нам пережити щоденні стреси.
Навзаєм дбаючи про них, ми відволікаємось від тяжких думок. Це знають усі, хто має в домі тварин.
Оберегом криворізького кафе «Фазенда» від початку війни став білосніжний красень мейн-кун на ім’я Мей.
Співвласник закладу Валерій Коритко щодня бере улюбленця з собою на роботу. Білі мейн-куни – велика рідкість. І, схоже, кіт давно про це здогадався.
У кафе вельможну кицю навіть прозвали «директором», бо має власний «зарезервований» стіл, за яким ніхто інший не може сидіти. Мей обирає саме такі місця для відпочинку, звідки можна оглядати і контролювати усіх у залі.
Котофей любить фотографуватися і вживати нефільтроване пиво, яке закусює солоним огірком. А в здоровому раціоні «директора», звісно ж, спеціальний корм для мейн-кунів.
«Важить наш хлопчик 10 кг, а взимку – до 12, – розповідає Валерій Коритко. – У березні коту буде 3 роки. З початком війни я забрав його маленького з дому, щоб він не залишався наодинці. Відтоді Мей завжди з нами поряд – на роботі, на відпочинку, в подорожах. Відвідувачі кафе дуже позитивно на нього реагують, він подобається людям, з ним фотографуються, знімають сториз».
Як член родини, Мей має і свої обов’язки. Здебільшого, їсти і спати. Часом мейн-куни бувають агресивними, але це не про Мея. Він лагідний і спокійний, бо соціалізований, постійно серед людей.
«Він не тікає від собак, а почувається над ними головним, – каже хазяїн вухастика. – Навпаки, собаки тікають від нього. Мей їсть спеціальний корм, та іноді може ласувати усім підряд: любить томатний сік, солодощі, варення, молокопродукти, але їх йому не можна. Не любить цитрусових. Гуляє він на повідку, як собака. Полюбляє подорожувати. Він для нас як дитинка. Коли ракета впала біля нашого будинку, ми мчали прожогом додому, щоб дізнатись, як він там».
Відвідувачі кафе, знайомі з Меєм, нерідко зазирають сюди заради нього. Організатори дитячих святкувань просять власників «Фазенди», щоби граціозний котофей обов’язково був на місці.
«Я вперше познайомився з цим котом, коли завітав до кафе. Хазяїн Мея – мій колега, – розповів нам Олександр Мусієнко. – Відтоді цей заклад став нашим улюбленим, ми тут завжди святкуємо, у дружному колі друзів і кота. Мені подобається такий креативний підхід Валерія. Спілкування з тваринами дає нам психологічну рівновагу й заспокоєння. Це я точно знаю, бо й сам маю двох котиків».