Пішов з життя Михайло Іванович Бабак, колишній генеральний директор ДП «СхідГЗК». 13 січня 2025 року зупинилося серце Михайла Івановича Бабака, Почесного громадянина м.Жовті Води, Почесного ветерана праці ДП «СхідГЗК», який працював на підприємстві 34 роки. З 1994 по 2004 рік – генеральним директором. Про це повідомляє Дніпро Регіон з посиланням на Схід ГЗК.
Михайло Бабак народився 17 травня 1944 року в с. Савинці Оржицького району на Полтавщині. Його дитинство прийшлося на важкі повоєнні роки.
Після закінчення Київського геологорозвідувального технікуму в 1965 році М.Бабак працював техніком-геофізиком Криворізької геофізичної експедиції. У 1970 році його направили до ГРП-2 СхідГЗК оператором-спостерігачем. Згодом був переведений до РУ-3 (Смолінська шахта), де працював старшим техніком-геофізиком у 1972-1973рр. Повернувшись до Жовтоводського майданчика, трудився підземним радіометристом, інженером-геофізиком, а паралельно навчався у виші. У 1976 році отримав диплом Дніпропетровського гірничого інституту, кваліфікація «гірничий інженер-геофізик».
Впевнено крокував Михайло Бабак службовими сходами. Очолив відділ технічного контролю підприємства, згодом «доріс» до посади заступника (1991-1994), а потім і генерального директора комбінату (1994-2004).
Ці роки були дуже складними для країни. У Жовтих Водах руйнувалися цілі виробничі комплекси – завод «Електрон», ПРЗ, ЖУБ та інші. Заводи та шахти комбінату постійно простоювали, були проблеми з реалізацією готової продукції та постачанням сірки для виробництва кислоти, перебої із виплатою заробітної плати.
Михайлу Івановичу та членам його команди вдалося успішно подолати чимало труднощів та вирішити проблемні питання. Було збережено робочі кадри, збільшено обсяги виробництва урану, проведено технічне переозброєння виробництва та підвищено економічні показники, організовано власну амбулаторію, гірничорятувальну службу, ліквідовано заборгованість із зарплати. Багато в чому завдяки саме Михайлу Бабаку зумів встояти в ті роки СхідГЗК.
Разом із групою фахівців-атомників М.Бабак стояв біля витоків створення Держкоматому та був безпосереднім учасником прийняття важливих рішень уряду України щодо створення ядерно-паливного комплексу і Програми видобутку та випуску природного урану СхідГЗК.
Багато зусиль доклав для ухвалення Державної програми радіаційного та соціального захисту населення м.Жовті Води, вирішення питань життєдіяльності міста, а також Кіровограда та Смоліного.
А ще була й громадська діяльність – депутат кількох скликань Жовтоводської міської та Дніпропетровської обласної рад. Почесний громадянин міста, повний кавалер знака «Шахтарська слава», нагороджений Почесною відзнакою Президента України.
Перебуваючи на заслуженому відпочинку, Михайло Іванович проживав у місті Василькові на Київщині, але не втрачав зв’язок з рідним комбінатом – продовжував цікавитися його життєдіяльністю, спілкувався з ветеранами.
Любив своїх рідних, був надійною опорою для дружини, турботливим батьком та дідусем.
Адміністрація, профком, рада ветеранів, колектив ДП «СхідГЗК» висловлюють щирі співчуття рідним Михайла Івановича Бабака.
Світла пам’ять про інтелігентну, чесну, порядну та поважну людину назавжди залишиться в серцях колег та друзів.