У зв’язку із введеннням по всій території України воєнного стану, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року оголошено загальну мобілізацію.
Відтак громадяни України, які підлягають мобілізації та не тільки, масово отримують повістки за місцем реєстрації або фактичного проживання засобами поштового зв’язку.
Однак, законодавством України також передбачена можливість особистого вручення повісток військовозобов’язаним.
Журналісти “Дніпро Регіон” запитали про це у адвоката Романа Сацика чи можуть представники ТЦК заходити у житло без дозволу.
Ні для кого не секрет, що найчастіше повістки вручаються у громадських місцях, блок-постах, за місцем роботи, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки тощо.
Проте чи можуть представники ТЦК та СП заходити без дозволу безпосредньо до житла військовозобов’язаного з метою вручення повітски чи примусового доставлення до ТЦК та СП?
– Однозначно ні!, – підкреслив Роман Сацик.
Стаття 30 Конституції України гарантує кожному громадянину недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
У невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку.
Тут варто наголосити, що «вручення повістки» не відноситься до жодної категорії, яка б дозволяла порушувати право особи.
Статею 13 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Більш детально з даного приводу зазначає стаття 233 Кримінального процесуального кодексу України: ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.
Одразу ж розглянемо виключення наведені в частині 3 статті 233 КПК України: слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов’язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку.
Окремо звертаю увагу на коло осіб, які можуть у «невідкладних випадках» проникнути до житла: «слідчий, дізнавач, прокурор». Таким чином, працівники територіальних центрів та комплектування позбавлені такої можливості , – наголосив адвокат.
Проте мова йде про проникнення до житла саме без дозволу, якщо ж військовозобов’язаний надав згоду на вхід до місця проживання – таке проникнення вже не є незаконним.
Також Роман Сацик зауважив, що дані положення розповсюджуються безпосередньо на «житло», тобто, вестибюль, загальний коридор, під’їзд, сходова клітка, поверх, вулиця не відносяться до «місця проживання» особи, а відтак є місцем загального користування і не підпадають під право особи на «недоторканість житла».
Стосовно відповідальності за незаконне проникнення. Статтею 162 Кримінального кодексу України передбачена кримінальна відповідальність за порушення недоторканності житла. Відтак, незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення чи інші дії, що порушують недоторканність житла громадян, – караються штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років. Ті самі дії, вчинені службовою особою або із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, – караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
З метою притягнення винних у незаконному проникненні до житла необхідно звернутися до правоохоронних органів із відповідною заявою.