Вічна пам’ять нашим ГЕРОЯМ! У бою загинув мешканець Дніпра Кондратьєв Сергій Вадимович. Він народився 25 листопада 1991, його земний шлях обірвався 26 січня 2024 у лютому бою. Про це повідомляє Дніпро Регіон з посиланням на офіційний сайт ДНУ, де він вчився.
![Возможно, это изображение 1 человек и Арктика](https://scontent.fdnk2-1.fna.fbcdn.net/v/t39.30808-6/438332989_7198964906867296_1789409822561112242_n.jpg?_nc_cat=103&ccb=1-7&_nc_sid=5f2048&_nc_ohc=HElII6qizcUQ7kNvgFM_6LT&_nc_ht=scontent.fdnk2-1.fna&oh=00_AfBGvjNpd-PEx5Qb9_fegha79aFbTrMWT6TcSOPGeS_tZg&oe=663E33AB)
Кондратьєв Сергій Вадимович, народився 25 листопада 1991 року в м. Дніпро. Успішно навчався у НВК-ліцеї № 100. З 2008 по 2013 роки навчався на біолого-екологічному факультеті Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара на кафедрі зоології та екології. Завжди був привітним, усміхненим та неймовірно позитивним. Від спілкування з ним у всіх поліпшувався настрій. У подальшій трудовій діяльності завжди відрізнявся своїми досягненнями і творчою ініціативою. Спортивне хобі – великий теніс.
Воював у аеромобільних десантно-штурмових військах помічником гранатометника (в/ч: А4350). Героїчно загинув під Мар’їнкою 26 січня 2024 року. У нього залишилися батьки та брат.
Тисячі наших синів і доньок поклали своє життя на вівтар Вітчизни, на славу рідної України… Всі вони, про кого йдеться на цьому сайті, хотіли щастя, волі, світла своїй Вітчизні, прагнули своєю працею і жертовністю возвеличити рідний народ. І вони уславили його. Їм не судилося побачити свій народ щасливим, а край вільним від російських загарбників, але їх подвиг, врешті їхні імена – то наша слава та наша гордість.
У серцях нації зберігається вічна пам’ять про тих, хто віддав своє життя для блага рідної землі. Серед них – студенти біолого-екологічного факультету, які не вагаючись, пішли на передову захищати нашу Україну. Вони вибрали своє покликання не тільки в науці та освіті, але й у служінні Батьківщині.
Своїм мужнім вчинком вони віддали найцінніше, що мали – своє життя. Їхня жертва не минає непоміченою. Вони стали справжніми героями, символами відваги і самопожертви. Вони не лише вивчали та любили природу, а й захищали її, несли відповідальність за її майбутнє.
Їхнє ім’я залишиться в серцях нащадків, вони стануть частиною легенд та меморіалів. Ми завжди пам’ятатимемо про їхній внесок у величну справу захисту рідної землі. Нехай їхня вічна пам’ять буде для нас натхненням до відданості, мужності і любові до рідної країни.
Нехай зелений ліс їхнього віддання розцвітає в пам’яті кожного, хто прагне жити в свободі та мирі.