Роботодавець більше не зможе односторонньо зменшувати зарплату: 28 січня 2026 року зареєстровано проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відсутності права у роботодавця в односторонньому порядку змінювати умови оплати праці, визначені трудовим контрактом». Про це повідомляє Дніпро Регіон з посиланням на Інспекцію з питань праці ДМР.
Мета проєкту — посилити захист працівників та унеможливити практику одностороннього погіршення умов оплати праці з боку роботодавця, зокрема під приводом змін у законодавстві.
1. Які норми пропонується змінити
Проєктом передбачено внесення змін до двох ключових актів трудового законодавства:
Кодекс законів про працю України (КЗпП)
Пропонується доповнити статтю 22 КЗпП новими частинами п’ятою та шостою, якими встановлюється, що:
роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, якщо такі рішення:
погіршують умови, визначені трудовим договором (контрактом);
зміни до законодавства, які погіршують умови оплати праці,
не можуть бути підставою для зменшення або невиплати зарплати, якщо відповідні зміни не внесені безпосередньо до трудового договору.
Тобто навіть якщо закон змінився — це не означає автоматичної зміни умов оплати праці конкретного працівника.
Закон України «Про оплату праці»
Статтю 22 цього Закону пропонується доповнити нормою аналогічного змісту:
зміни в законодавстві, які погіршують умови оплати праці, не можуть застосовуватися до працівника, якщо вони не закріплені у його трудовому договорі.
Таким чином, закріплюється пріоритет умов трудового договору над загальними нормами, що погіршують становище працівника.
2. У чому суть і новизна проєкту
Фактично законопроєкт:
забороняє роботодавцю прикриватися змінами законодавства для зменшення зарплати;
підсилює договірний характер трудових відносин;
створює додаткові аргументи для працівників у трудових спорах;
мінімізує ризик одностороннього «перегляду» зарплат, надбавок, доплат, коефіцієнтів тощо.
Особливо актуально це для:
контрактної форми трудового договору;
керівників, фахівців, працівників із індивідуально погодженими умовами оплати;
ситуацій, коли держава змінює «правила гри», але без компенсаційних механізмів.
3. Практичні наслідки для роботодавців
У разі ухвалення закону роботодавцям доведеться:
ретельно переглядати формулювання трудових договорів;
вносити зміни до умов оплати праці виключно за згодою сторін;
відмовитися від практики автоматичного зменшення виплат через:
нові нормативи;
скорочення бюджетного фінансування;
зміну законодавчих підходів.
Недотримання цих вимог може призвести до:
трудових спорів;
судових позовів;
фінансових санкцій та донарахувань зарплати.
4. Коли закон може набути чинності
Проєктом передбачено, що Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Тобто у разі ухвалення — без перехідного періоду, що потребуватиме оперативної реакції роботодавців.
Висновок
Законопроєкт спрямований на реальне посилення гарантій оплати праці та усунення правової невизначеності, якою часто користуються роботодавці.
Його ухвалення означатиме чіткий сигнал:
умови трудового договору — непорушні без згоди працівника, навіть якщо змінюється закон.
