Дніпропетровщина — регіон, багатий не лише промисловістю, а й унікальною природною спадщиною. Цього року саме зелений велетень, 500-річний Дуб-патріарх, отримав шанс на європейське визнання, будучи висунутим на престижний конкурс «Європейське дерево року». Про це повідомляє Дніпро Регіон.
Європейське Визнання Української Стійкості
Конкурс «Європейське дерево року» (European Tree of the Year), що проводиться з 2011 року за ініціативи Асоціації екологічного партнерства, об’єднує 16 країн, представляючи їхні унікальні природні пам’ятки. Україна долучилася до цієї ініціативи лише у 2023 році, і кожен номінант від нашої країни — це не просто дерево, а живий символ національної культурної та природної спадщини.
Скарб Криворіжжя, який потребує Заповідання
Кандидатуру могутнього дуба, що росте у старовинному парку Веселі Терни в Кривому Розі, подала відома місцева ботанік і викладач Вікторія Тротнер.
«Я подала саме це дерево на конкурс тому, що воно є, напевно, найстарішим на Криворіжжі дубом такого поважного віку, — повідомила пані Тротнер виданню «Днепр вечерний». — Криворіжжя – степова зона, тому природних лісів у нас немає. Залишки байрачних лісів збереглися лише у вигляді таких поодиноких вікових дерев, які потребують заповідання».
Фізичні параметри цього номінанта дійсно вражають: обхват його стовбура сягає 542 см, що дозволяє експертам оцінювати його вік у межах 500-540 років.
Мовчазний Свідок Козацької Слави
Цінність Дуба-патріарха виходить далеко за межі ботаніки. Він є свідком знакових історичних подій, нерозривно пов’язаних з українським козацтвом.
Згідно з місцевою легендою, у цій місцевості, поблизу села Терни, 8 травня 1648 року зупинявся сам Богдан Хмельницький зі своїм військом після блискучої перемоги під Жовтими Водами. Гетьман, побачивши святкування, вигукнув: «Ох, і веселі ж Терни сьогодні!». Ці слова й дали назву цій історичній локації.
Якщо вік дуба становить 500 років, то в травні 1648-го він був уже цілком дорослим деревом — йому було близько 123 років. Це означає, що славний гетьман, можливо, відпочивав саме в його прохолодній тіні.
Дуб-патріарх пережив століття, епохи розквіту та занепаду, війни та голодомори. Він встояв, і сьогодні продовжує жити, давати прихисток птахам і комахам та милувати око своїми зеленими шатами. Представляючи Дніпропетровщину та всю Україну, цей живий пам’ятник втілює неймовірну стійкість та глибину нашої історії.