У травні 2025 року стало відомо про загибель українських військових з Дніпропетровщини. Про це повідомляє Дніпро Регіон з посиланням на Суспільне Дніпро.
Антон Гуцал
Уродженець Софіївської тергромади Антон Гуцал загинув 15 травня на Сумщині, йдеться у дописі на Facebook-сторінці громади.
Чоловік народився в с. Любимівка 30 листопада 1996 року. Після закінчення місцевої школи навчався в професійно-технічному ліцеї м. Кривий Ріг. Працював шахтарем на шахті “Артема-2”. У мирному житті захоплювався технікою, рибальством.
У 2022 році долучився до лав ЗСУ, брав участь у бойових діях на Херсонщині, Донеччині, Сумщині. Проходив службу у військовій частині на посаді механіка-водія-кранівника евакуаційного відділення.
“Антон Гуцал був чуйним, доброзичливим, дбайливим, чесним, порядним, працьовитим, люблячим, турботливим сином, братом, вірним товаришем. Антон завжди робив добрі вчинки, відгукувався на прохання про допомогу, ніколи не стояв осторонь чужих проблем. Це була людина з великої літери”, — мовиться у повідомленні.
На момент загибелі воїнові було 28 років. У нього залишився батько та численна родина. Попрощалися з Антоном Гуцалом 22 травня у селі Любимівка.
Олександр Білоус
Олександр Білоус із Кам’янського загинув 15 травня в бою поблизу населеного пункту Рижівка на Сумщині, повідомив у Telegram міський голова Андрій Білоусов.
Чоловік народився 5 березня 1989 року в Дніпродзержинську. Закінчив Дніпродзержинське професійно-технічне училище № 24, здобувши професію тесляра. Тривалий час працював на тепличному комбінаті “Дніпровський”. Долучився до лав ЗСУ на початку російської агресії.
На момент загибелі воїнові було 36 років. У нього залишилися дружина, дві сестри та матір. Попрощалися з Олександром Білоусом 26 травня у рідному місті.
Андрій Ююкін
Військовослужбовець із Кам’янського Андрій Ююкін загинув 20 травня в бою поблизу населеного пункту Гуляйпільське на Запоріжжі, повідомив у Telegram міський голова Андрій Білоусов.
Чоловік народився 17 листопада 1971 року в Дніпродзержинську. Закінчив Дніпродзержинський державний технічний університет. Тривалий час працював на заводі “Камет-сталь” змінним майстром та начальником дільниці. Долучився до лав ЗСУ на початку російської агресії.
На момент загибелі воїнові було 53 роки. У нього залишилися дружина, донька, два сини та матір. Попрощалися з Андрієм Ююкіним 26 травня у рідному місті.
