У цивільному житті Юрій працював медиком швидкої допомоги, згодом – сімейним лікарем. Його мобілізували у вересні 2022 року. Кохана дуже не хотіла його відпускати. Про це повідомляє Дніпро Регіон з посиланням НА ЧАСІ.
«Це була найкраща людина з усіх, яких я бачила на планеті Земля. Це був дуже гарний чоловік, чуйний, добрий. Ми дуже любили один одного. У нас були ідеальні стосунки, які робили нас обох щасливими. Я називала його своїм скарбом, а він мене Зайка Михайлівна», – згадує вдова загиблого, Олександра.
Востаннє, коли вони спілкувались, чоловік сказав їй, що має погані передчуття. На зв’язок Юрій, який служив командиром взводу штурмовоъ бригади, перестав виходити з лютого цього року та вважався зниклим безвісти під Авдіївкою.
4 серпня Юрія провели у засвіти у храмі на Східному у Кривому Розі Дніпропетровської обласоі.
Вічна пам’ять герою та співчуття рідним.
